ПРИВЧАЄМО ДО ГОРЩИКА
Питання контролю й дисципліни,
іншими словами вольових навичок, пов’язані й з приученням до туалету. В цілому
очікувати від дитини, що вона навчиться дотримуватися чистоти до кінця другого
року, а іноді й раніше, — нереально. До цього вона навряд чи набуде повного контролю
над сфінктерами прямої кишки й сечовипускального каналу. А, навіть, якщо і
набуде, то дворічні діти захоплюючись грою, дуже часто помічають що хочуть в
туалет перед самим випорожненням, і не встигають добігти до туалету. Малюк
більше потребує емоційної готовності й бажання співпрацювати з батьками. Якщо
його примушують занадто рано, він може й поступитися, але відучиться, щойно
йому доведеться опановувати які-небудь інші фізичні навички.
Тут
хочу зробити трішки велику ремарку стосовно однієї з важливих проблем на
початку життя.
Відколи
ваш малюк народився у нього починає формуватися воля – це бажання їсти, і
бажання випорожнитися, і бажання домогтися свого, і бажання бути почутим своєю
мамою, і багато іншого.
Один
із психотерапевтів, Ранк, описав три стадії розвитку волі: (1) противоволя –
протистояння волі іншого; (2) позитивна воля – прояв волі людини до того, що вона
повинна; (3) творча воля – прояв волі людини до того, що вона хоче. Ціль
виховання дитини трансформувати перші дві стадії в творчу волю. Процес
складний, тому важливо знати, як можна травмувати дитину привчаючи до горщика.
В
тазовому відділі дитини формується не лише інтимна сфера, а й зупиняються всі невідреаговані емоції злості. Їх можна
остаточно зупинити на тазовому відділі і залишити слід у майбутній, дорослій життєдіяльності інтимної сфери дитини. В
гірших випадках своє дитя можна благословити на імпотенцію чи фригідність, або
навпаки…
Тому не заставляйте маля подовгу
сидіти на горщику, як тільки маля зробить свою справу, чи йому набридне сидіти
на місці – відпустіть його. Краще всього довіритися своїм спостереженням щодо
режиму випорожнень маляти: можливо ваш малюк любить випорожнюватися після їжі,
можливо – вранці чи ввечері; тут все залежить від вас. Зафіксувавши режим
випорожнень садіть своє маля в потрібний час на горщик.
Ні в якому разі не примовляйте до
дитя вголос: «Пісссссссссь-пісссссь…», «А-а-а-а…». Ці примовляння можуть
зафіксуватися у малюка як умовний рефлекс і проявитися в підлітковому віці в
непотрібний час і непотрібному місці (наприклад, коли діти дразняться між собою
кажучи ці слова).
Для маляти вміст його тіла тісно
пов’язаний з приємними чи неприємними відчуттями. Тепле молоко в животі, сосок
у роті, який можна тримати і ссати, — завдяки цьому дитина відчуває поруч із
собою матір, яка піклується про неї. Гази, переповнений кишечник або сечовий
міхур завдають малюку біль чи дискомфорт, яких він інстинктивно позбувається
шляхом випорожнень і після цього знову почувається добре. Зверніть увагу як
дитина поводить себе під час випорожнень в памперсі і без нього. Якщо ваш малюк
постійно в памперсі, в якийсь період він перестає відчувати, коли хоче в туалет,
оскільки постійно в комфорті – сухий; його ніжки не мерзнуть коли він намочить
штанці, він не відчуває дискомфорту. В таких випадках малюку важче привчитися
до горщика, оскільки він не бачить в цьому потреби. Хороший варіант дати маляті
відчувати своє тіло, по можливості максимально зменшити використання памперсів.
Краще використовувати памперси при необхідності – ідучи на прогулянку, чи
кладучи маля спати ввечері…
До небажання дитини ходити на горщик заохочує
і мати, яка посміхається і говорить: «От молодець, от розумник. Отак краще», —
виражаючи своє задоволення, побачивши брудні пелюшки. Зрештою, пелюшки, що
регулярно забруднюються, є добрим знаком того, що організм дитини функціонує
нормально. Коли дитина підростає, вона дедалі більше усвідомлює, яке задоволення приносить своїй матері, і починає вважати
свої випорожнення подарунком.
На 2-ому році життя, у міру того,
як дитина бореться за незалежність, вона сприймає кал і сечу як свою
власність, що її вона може або виштовхнути, або затримати на скільки їй заманеться.
Важливо розпізнавати і поважати подібні бажання.
Заохочувати дитину скоріше
подорослішати й робити свої справи у відведеному для цього місці потрібно обережно
й тактовно, оскільки малюку доведеться усвідомити, що, виявляється, його
відходи виробництва зовсім не такі чудесні скарби, як йому думалося.
Якщо дитині занадто грубо заявити
про це, вона може відчути себе подавленою і приниженою, почне побоюватися, що
її вважають брудною.
Ранк вважав: «Едипів комплекс не має
іншого значення, ніж значення великого – якщо не першого – конфлікту воль між
зростаючим індивідом і протистоячою волею тисячолітнього морального кодексу, уособленого
в батьках». Він продовжував: «Дитина
повинна підкоритися йому не тому, що їй слід залишити батька в живих і не слід
одружуватися з матір’ю, а тому, що вона взагалі не повинна вважати, що може
робити те, що хоче, не повинна довірятися власній волі».
