Діагностика дітей 2-3 року життя

ДІАГНОСТИКА РОЗВИТКУ ДІТЕЙ
 2-3 РОКУ ЖИТТЯ

Запропоновані далі діагностичні методики з психомоторного роз­витку дитини розроблені та запропоновані болгарським психологом В. Мановою-Томовою (Психологическая диагностика раннего детства. — София: Нар. просвета. — 1974).

Звертаємо вашу увагу, що методики розташовані у такому порядку, в якому їх слід використовувати при організації обстеження дитини (ми спиралися на книжку: Діагностика психічного розвитку дітей ран­нього віку: Методичні рекомендації / Укл. Н. В. Карпенко-Сашньова. — К: ІЗМН, 1996. — 60 с.) Першим етапом має бути Шкала оцінки психіч­ного розвитку дитини, будь-якого періоду від одного до чотирьох років. Спостереження слід провести за кожним із показників від 15 до 36 місяців за кожною зі сторін розвитку (незалежно від того, зараз дитині 24 місяці, 30 чи 39, перевіряючи всі показники, починаючи з 15 місяців).

Це дасть змогу протягом тижня спостережень переконатися, чи немає відставання за якимсь із конкретних показників або виявити ви­передження порівняно з календарним віком (показники норми подано в розділі ПСИХІЧНИЙ РОЗВИТОК У РАННЬОМУ ДИТИНСТВІ).

Щоб досягти більшої об'єктивності в оцінці рівня психічного роз­витку дитини, пропонуємо обстеження за дещо іншими показниками (другим етапом) нервово-психічного розвитку. Результати спостережень занотовуємо в таблиці. Робимо порівняльний кількісний та якісний аналіз, психолог розробляє висновки та конкретні рекомендації щодо роботи з обстеженою дитиною.

ВИКОРИСТАННЯ ШКАЛИ ПОКАЗНИКІВ У ДІАГНОСТИЦІ ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ

Для того щоб дати оцінку психічного розвитку дитини у цей момент через «коефіцієнт розвитку», слід установити точно: а) її календарний вік (KB); б) вік її психічного розвитку (BP).

Календарний (хронологічний) вік (KB) — це реальний вік дитини у момент дослідження. Він визначається різницею між датою народження і датою дослідження.

Психічний вік, або вік розвитку (BP), становить рівень психічного розвитку. Він визначається здатністю при дослідженні за шкалою залежно від кількості показників, які реалізувала б дитина у своєму розвитку для цього вікового мікроперіоду. Вік розвитку рідко збігається з хронологіч­ним віком. Найчастіше він або більший, або менший від календарного віку. Часто трапляється, що один із показників дитина засвоює швидше, а інші — повільніше. Це свідчить, що у загальному розвитку все це не є нерозривною єдністю, існує відносна самостійність розвитку окремих напрямів. Наприклад, може відбуватися швидкий розвиток моторики, а відставити відносний розвиток мовлення або емоцій. Отже, система­тизація показників-норм у наведених шкалах дає можливість визна­чити не тільки загальний вік розвитку (загальний психічний вік), а й вік розвитку в цей момент кожного з основних напрямів психіки: вік розвитку моторики, емоцій, мовлення тощо.

Приклад: календарний вік (KB) дитини 23 місяці (1 рік 11 місяців).

Дані оцінки віку розвитку (BP) такі:

моторика — 24-місячний вік (2 роки);

уміння руки — 21-місячний вік (1 рік 9 місяців);

навички — 21-місячний вік (1 рік 9 місяців);

образотворча діяльність — 18-місячний вік (1 рік 6 місяців);

емоційно-соціальний розвиток— 18-місячний вік (1 рік 6 місяців);

мовлення — 18-місячний вік (1 рік 6 місяців);

Загальний психічний вік = (BP) — 20 місяців (1 рік 8 місяців).

Це свідчить: а) загальний психічний вік дитини — 20 місяців, тобто менший від хронологічного віку на 3 місяці (23 місяці); б) розвиток рухів випереджає календарний вік (на 1 місяць); в) вік мовлення, емо­ційно-соціального розвитку та образотворчої діяльності значно нижчий від хронологічного віку (на 5 місяців).

Дані за кожним показником для перегляду при дослідженні заното­вуємо у спеціальні розграфлені аркуші (див. зразки таблиць, в яких фік­сують результати спостережень). Але саме визначення психічного віку (віку розвитку) не може дати задовільну оцінку психічного розвитку. Вона дуже часто визначається на основі безпосереднього оволодіння показниками, і тому одне й те саме числове вираження психічного віку може мати різне значення у двох дітей або в однієї дитини в різні періоди розвитку.

Скажімо, дві дитини можуть мати однаковий вік розвитку — 18 місяців (1 рік 6 місяців), але в однієї це буде наслідком розвитку аспектів пси­хіки, а в другої — картина розвитку може бути відмінною.

Наприклад

Показники	Дитина А	Дитина Б
Моторика	18 місяців (1 рік 6 міс.)	18 місяців (1 рік 6 міс.)
Уміння руки	18 місяців (1 рік 6 міс.)	16 місяців (1 рік 4 міс.)
Навички	18 місяців (1 рік 6 міс.)	24 місяці (2 роки)
Образотворча діяльність	18 місяців (1 рік 6 міс.)	18 місяців (1 рік 6 міс.)
Емоційно-соціальний роз­виток	18 місяців (1 рік 6 міс.)	16 місяців (1 рік 4 міс.)
Мовлення	18 місяців (1 рік 6 міс.)	16 місяців (1 рік 4 міс.)
Загальний вік розвитку	18 місяців (1 рік 6 міс.)	18 місяців (1 рік 6 міс.)

Загальний рівень (вік розвитку) в обох випадках дорівнює 18 міся­цям, але власне внутрішня будова і співвідношення окремих аспектів розвитку у них різні. У першої дитини розвиток здійснюється послі­довно, систематично і гармонійно, у другої — є певна дисгармонія: деякі з основних аспектів (навички) випередили календарний вік, а інші (емоції, мовлення, уміння) відстали від календарного віку.

Психічний вік має велике значення в оцінці та діагностиці, оскільки виявляє рівень розвитку, але його значення є не абсолютним, а віднос­ним. Щоб доповнити неточність і відносність оцінки виявленням пси­хічного віку, співвідносимо два віки — календарний і психічний і через коефіцієнт розвитку визначаємо оцінку, Коефіцієнт розвитку (КоР) — це число, яке дістаємо від співвідношення психічного і календарного віку. Ним визначається ступінь психічного розвитку:

Коефіцієнт 80 означає, що розвиток цієї дитини — на межі слабкого; коефіцієнт 93 означає нормальний, добрий розвиток.

Коефіцієнт розвитку КоР може визначати і коефіцієнт загального психічного розвитку (середнє всіх аспектів) і кожного аспекту розвитку зокрема. Таким чином, картина психічного розвитку при оцінці постає точнішою, оскільки можна бачити рівень і ступінь розвитку в аналізо­ваному і синтезованому вигляді. На досвіді багаторазових досліджень ми переконались, що починати обстеження дитини раннього віку або дитини, що вперше прийшла у дитячий садок у віці до чотирьох років, слід з методик, запропонованих В. Мановою-Томовою.

Отже, за допомогою методики, запропонованої В.Мановою-Томо­вою, ми обстежили дитину, щоб переконатись, чи немає відставання у дитини за одним із показників психічного розвитку. На виконання цього обстеження, як правило, вистачає одного тижня. Дані конкретних спостережень фіксуємо у заздалегідь підготовленій таблиці за кожним показником (6 таблиць). Зразок таблиць подається далі.

Для пояснення отриманих через наведену формулу, даних рекомен­дуємо користуватись такою класифікацією:

130 і більше — дуже високий розвиток;

120-129 — високий розвиток;

110-120 — нормальний високий розвиток;

90-110 — середній нормальний розвиток;

80-89 — слабкий нормальний розвиток;

70-79 — межові випадки;

69 і менше — дебільність (за В. Мановою-Томовою, Софія, 1974).

ЗРАЗКИ ТАБЛИЦЬ, В ЯКИХ ФІКСУЮТЬСЯ РЕЗУЛЬТАТИ СПОСТЕРЕЖЕНЬ

Розвиток моторики

15 місяців	18 місяців (1рік 6 міс.)	21 місяць (1рік 9 міс.)	24 місяця (2 роки)	30 місяців (2роки 6міс.)	36 місяців (3 роки)	Інші спостереження
Ходить самостійно, але часто падає	Ходить стабільно, падає зрідка	Робить спроби бігти (темп рухів рук і ніг у двічі швидкий, ніж ходіння)	Сходить і спускається східцями, тримаючись за поручні	Бігає значно краще (пробігає не менше 10 метрів)	Піднімається і спускається східцями не тримаючись

Фіксується, як дитина виконує кожен із показників конкретно на момент обстеження. (Вказати дату проведення обстеження за кожним з показників і що конкретно вдалося виявити за кожним із показників.)

Розвиток умінь руки

15 місяців	18 місяців (1рік 6 міс.)	21 місяць (1рік 9 міс.)	24 місяця (2 роки)	30 місяців (2роки 6міс.)	36 місяців (3 роки)	Інші спостереження
Ставить п’ять кубиків один на один	Відтворює побачене у діях з іграшками	Кидає м’яч у кошик	Перегинає надвоє аркуш паперу	Розстібає три ґудзики	Вставляє п’ять кубиків один в один

Фіксується, як конкретно дитина виконує кожен із показників на момент дослідження. (Вказати дату проведення обстеження за кожним з показників і що конкретно вдалося спостерігати за кожним з них.)

Розвиток навичок

15 місяців	18 місяців (1рік 6 міс.)	21 місяць (1рік 9 міс.)	24 місяця (2 роки)	30 місяців (2роки 6міс.)	36 місяців (3 роки)	Інші спостереження
Тримає ложку під час їди	Робить спробу їсти самостійно	Їсть самостійно	Майже не мочить штанців	Систематично повідомляє про фізіологічну потребу	Самостійно роздягається і роззувається

Фіксується, як виконує дитина кожен із показників на момент до­слідження. (Конкретно вказується, що спостерігали за кожним із по­казників, і дата спостереження.)

Розвиток образотворчої діяльності

15 місяців	18 місяців (1рік 6 міс.)	21 місяць (1рік 9 міс.)	24 місяця (2 роки)	30 місяців (2роки 6міс.)	36 місяців (3 роки)	Інші спостереження
Може тримати олівець і залишати сліди	Креслить спонтанно і старанно	Креслить у межах аркуша	Наслідуючи, креслить вертикальні й горизонтальні лінії	Креслить криву замкнену лінію	Малює кульку, м’ячик, яблуко

Фіксується, як виконує дитина кожен із зазначених показників на момент обстеження. (Конкретно вказується, що спостерігали за кожним з показників, і дата спостереження.)

Емоційно-соціальний розвиток

15 місяців	18 місяців (1рік 6 міс.)	21 місяць (1рік 9 міс.)	24 місяця (2 роки)	30 місяців (2роки 6міс.)	36 місяців (3 роки)	Інші спостереження
Виконує два завдання за вказівкою дорослого	Хоче все робити самостійно	Шукає допомоги у дорослого, коли хтось забирає іграшку	Вступає у контакт з іншими дітьми	Можна впевнити словами відмовитись від чогось	В іграх відображає навколишнє життя і входить у роль

Фіксується, як виконує дитина кожен із зазначених показників на момент обстеження. (Конкретно вказується, що спостерігали за кожним із показників, і дата спостереження.)

Розвиток мовлення

15 місяців	18 місяців (1рік 6 міс.)	21 місяць (1рік 9 міс.)	24 місяця (2 роки)	30 місяців (2роки 6міс.)	36 місяців (3 роки)	Інші спостереження
Користується активно десятьма і більше словами	Робить спробу з’язати слова	Може назвати п’ять зображень на картинці	Ставить перші запитання «Що?», «Де?»	Ставить різноманітні запитання: «Чому?», «Як?»	Може зв’язно переказати простий випадок

Фіксується, як виконує дитина кожен із зазначених показників на момент обстеження. (Конкретно вказується, що спостерігали за кожним з показників, і дата спостереження.)

ПОКАЗНИКИ НЕРВОВО-ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ ДІТЕЙ 2-3 РОКУ

Наступним етапом в обстеженні дитини має бути спеціально орга­нізовано спостереження, які в дитини показники нервово-психічного розвитку для свого віку.

ДЕЯКІ З ПОКАЗНИКІВ НОРМИ НЕРВОВО-ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ

Другий рік життя

1 рік - 1 рік 6 місяців

Розуміння мовлення. Запас слів, що розуміє дитина, швидко зростає.

Розуміння дитиною назв предметів, що оточують.

Матеріал: 3-4 іграшки (різні види транспорту, тварини, предмети побуту, дитячі ігри, машини, годинник, м'ячик, собачка).

Методика 1: спеціально готуємо ситуацію.

Перед дитиною розкладаємо 4 контрольні предмети. На запитання дорослого «Де..?» дитина має відшукати кожний з названих предметів. Після цього їх прибирають і ставлять в іншому порядку й знову про­понують знайти кожен із названих предметів.

Завдання вважається виконаним, якщо дитина на прохання дорос­лого знаходить не менше 3-4 названих предметів.

Матеріал: предмети одягу та взуття.

Методика 2: природна ситуація при спілкуванні з дитиною у групі. Дитині пропонують знайти 4 предмети одягу та взуття за їх назвою: шапку, черевики, сукню, сорочку.

Завдання вважається виконаним, якщо малюк правильно знайшов не менше ніж 3 предмети.

Розуміння дитиною дій.

Матеріал: сюжетна іграшка, тарілка, ліжечко.

Методика: у спеціально підготовленій ситуації дитині пропонують виконати дії «погодуй ляльку», «поклади ляльку спати».

Завдання вважається виконаним, якщо на прохання дорослого ди­тина кладе ляльку спати у ліжечко або ніби бере їжу з тарілочки і несе до рота ляльки.

Орієнтація у групі.

Методика: у природній ситуації при проведенні режимних про­цесів, організації гри дитині пропонують виконати такі дії: «Покажи, де у нас рибки», «Знайди, де годинник», «Покажи, де твій горщечок», «Іди мити руки».

Завдання вважається виконаним, якщо дитини виконує всі три завдання.

Активне мовлення. Користується лепетом і полегшеними словами у момент рухової активності, подиву, радості.

Методика: у природній ситуації спостереження за дитиною від­бувається протягом 30 хв.

Показник вважається виконаним, якщо дитина супроводила свою активність звуконаслідуванням або полегшеними словами («дай», «мама», «бах», «але»).

Сенсорний розвиток. Розрізняє дві контрастні величини предметів (кубів різницею в 3 см).

Матеріал: куби, вставки (розмір великою куба — 10 см, малого — 7 см).

Методика: у спеціально підготовленій ситуації перед дитиною викладаємо маленький куб із великого, а дитині пропонуємо покласти куб маленький у великий.

Показник вважається виконаним, якщо дитина змогла вкласти маленький куб у великий (при цьому вона могла декілька разів по­вторювати цю дію).

Гра і дія з предметами.

Матеріал 1: лялька, чашечка, тарілочка, ложечка.

Методика: організовуємо ігрову ситуацію, розклавши перед ди­тиною перелічені предмети, і пропонуємо дитині погодувати ляльку. Якщо дитина самостійно не включається у гру, можна показати кілька дій.

Показник вважається виконаним, якщо дитина підносить чашечку, ложечку до рота ляльки самостійно або після показу дорослого.

Примітка: цей показник можна не перевіряти, якщо дитина вико­нала його при перевірці розуміння мовлення.

Матеріал 2: кубики, цеглинки.

Методика: пропонуймо дитині пограти: збудувати машину, будинок; дії можна показати.

Показник вважається виконаним, якщо дитина самостійно або за по­казом дорослого складає з кубика і цеглинки машину; пересуває машину, імітує рух машини або будує будинок: кладе один кубик на другий тощо.

Матеріал: стрижень з 4-5 кільцями.

Методика: дитині пропонують надіти кільця на стрижень.

Показник вважається виконаним, якщо дитини наділа на стрижень всі кільця без урахування величини.

Для виконання показника розвитку гри і дій з предметами треба, щоб дитина самостійно або за показом дорослого виконала всі три завдання.

Рухи. Ходить тривалий час не сідаючи, міняє положення (пересідає, нахиляється, повертається).

Методика: у природній ситуації спостереження за рухами дитини під час її самостійної активності.

Показник ввижається виконаним, якщо дитина під час самостій­ної діяльності присідала, нахилялася, поверталася, довго ходила, не сідаючи.

Навички. Самостійно їсть густу страву ложкою.

Методика: природна ситуація під час сніданку чи обіду.

Показник вважається виконаним, якщо дитина самостійно їсть страву (кашу, пюре) з глибокої тарілки, при цьому може залишити її недоїденою або виявити неохайність.

1 рік 6 місяців

Розуміння мови. Об'єднує предмети за суттєвими ознаками у пасивній мові.

Матеріал: два однорідних предмети, що відрізняються один від одного лише за однією ознакою (кольором), і предмет, схожий на них за цією ознакою (наприклад: кіт чорний і білий, собака чорний) і контро­льний предмет — лялька.

Методика: ситуація спеціально підготовлена. Перед дитиною роз­кладають спеціально дібрані предмети у такому порядку: чорний собака, чорний кіт, білий кіт, лялька. Дорослий пропонує показати спочатку першого кота, потім другого, потім собаку, ляльку. Після цього предмети міняють місцями і дитині пропонують знайти їх ще раз.

Матеріал: ложка десертна, ложка іграшкова і совок (за величиною та кольором схожий на одну з ложок), лялька.

Методика: розкладають предмети і просять дитину знайти і пока­зати іграшкову ложку, справжню ложку, совок, потім міняють місцями і просять знову показати предмет, який називають.

Показник вважається виконаним, якщо дитина правильно знайшла чорного кота і білого кота, справжню ложку та іграшкову.

Активне мовлення. Словами та спрощеними виразами називає дії та предмети у момент надмірної зацікавленості.

Матеріал: предмети та іграшки, з якими дитина прийшла, і мішечок, з якого вони виймаються (від 4 до 10 предметів).

Методика: ситуація спеціально підготовлена, дорослий виймає з мішечка предмет і запитує: «Хто там?», «Хто це?», «Що це?».

Показник вважається виконаним, якщо дитина правильно називає запропоновані предмети повними або спрощеними словами (напри­клад: «ляля», «киця»).

Сенсорний розвиток. Розрізняє 4 контрастні форми предметів (цеглинка, кулька, куб, призма).

Матеріал: 3 кульки, 3 кубики, 3 цеглинки, 3 призми (покажіть усі предмети одного кольору та близькі за розміром).

Методика: ситуація спеціально підготовлена. Дорослий розкладає перед дитиною об'ємні геометричні фігури. Бере кубик, ставить його, називає, пропонує дитині взяти такі самі кубики й скласти будинок. Якщо дитина не змогла зробити це на основі словесної інструкції, слід показати дію (поставити кубики один на один), потім зняти кубик і запропонувати виконати завдання. Після цього дорослий бере кульку і скочує її з нахилень площини, пропонує дитині знайти ще кульку та скотити її.

Показник вважається виконаним, якщо на основі словесної інструк­ції дорослого і показу дитина правильно відшукала предмети, виконала вказану дію.

Гра і дія з предметами. Дитина відтворює у грі окремі дії, які часто спостерігала у повсякденному житті.

Матеріал: лялька, носовичок.

Методика: ситуацію спеціально створює дорослий. Дорослий, поклавши перед дитиною ляльку і носовичок, каже: «У мене брудний носик. Що ж робити?».

Показник виконано, якщо дитина бере носовичок і притуляє ляльці до носа.

Матеріал: ляльки із волоссям, гребінець,

Методика: ситуація спеціально створена. Дорослий каже дитині: «У ляльки скуйовджене волосся. Ось гребінець. Як її причесати?».

Показник вважається виконаним, якщо дитина притуляє гребінець до голови ляльки і водить ним по волоссю.

Рухи. Дитина переступає через перешкоди (брусочки) приставними кроками.

Матеріал: 4 брусочки.

Методика: на занятті гімнастикою на підлогу на деякій відстані один від одного кладуть брусочки. Дитині пропонують гру: переступати через брусочки. Якщо дитина не розуміє завдання, можна показати дії, а потім стати перед нею і покликати її до себе.

Показник виконано, якщо дитина переступила через брусочки при­ставним кроком самостійно або за показом дорослого.

Навички. Самостійно їсть рідку страву ложкою.

Матеріал: глибока тарілка із рідкою кашею, десертна ложка.

Методика: у природній ситуації за обідом.

Показник вважається виконаним, якщо дитина самостійно з'їдає 3/4 рідкої страви десертною ложкою, тримає держак ложки рукою зверху (в кулаці).

1 рік 9 місяців

Розуміння мовлення. Розуміє нескладне оповідання за сюжетною картинкою, відповідає на запитання дорослого.

Матеріал: знайомі картинки, які раніше розглядалися з дорослими: хлопчик напував лоша; діти вмиваються, дівчинка поливає квіти; до­рослий ремонтує машину.

Методика: спеціально створена ситуація: дорослий з дитиною розгля­дає картинки і запитує: «Хто на картинці?», «Що робить?». Якщо дитині відповідати складно, можна поставити додаткові запитання щодо окремих персонажів картинки («Що робить хлопчик?», «Що робить лоша?»).

Показник виконано, якщо дитина відповідає на запитання дорослого одразу або за допомогою додаткових запитань, при цьому користується словами та реченнями, що складаються із двох слів.

Активне мовлення. Під час гри коментує дії словами та реченнями з двох слів.

Методика: у природній ситуації під час ігор, режимних процесів, занять спостерігаються прояви активного мовлення.

Показник вважається виконаним, якщо під час ігор чи іншої діяльност дитина супроводить свої дії словами і реченнями з двох чи трьох слів.

Сенсорний розвиток. Розрізняє три контрастні величини предметів із різницею в 3 см.

Матеріал: три куби — вставки одного кольору. Довжина ребра першого 10 см, другого — 7 см, третього — 4 см.

Методика: дорослий показує дитині, як з великого куба дістати менший, і з того, ще менший, після чого ставить їх перед дитиною і пропонує зібрати їх.

Показник виконано, якщо дитина збирає куби відповідно до їх ве­личини. При цьому допускається зробити не більше трьох спроб.

Гра і дії з предметами. Дитина відтворює нескладні сюжетні будівлі: перекриття, «ворота», «будинок».

Матеріал: 3 цеглинки і маленька лялька, машина.

Методика: ситуація підготовлена спеціально. Вихователь пропонує дитині збудувати «ворота». При цьому «можливий показ (один раз): він ставить дві цеглини вертикально, одна на одну горизонтально.

Показник виконано, якщо, зі слів дорослого або за його показом, дитина відтворює будівлю. Допускаються 2-3 спроби.

Рухи. Ходить по обмеженій поверхні (завширшки 15-20 см).

Методика: дитині пропонують пройти по дошці без допомоги до­рослого (стати та зійти можна за допомогою дорослого).

Показник виконано, якщо дитина проходить по обмеженій поверхні самостійно.

Навички. Частково роздягається за невеликою допомогою дорос­лого: знімає колготи, шапку, черевики.

Методика: у природній ситуації при роздяганні дитини.

Показник виконано, якщо дитина знімає самостійно шапку, черевики (вже розв'язані дорослим), знімає колготки.

2 роки

Розуміння мови. Розуміє коротке оповідання дорослого про події без показу, знайомі з досвіду дитини.

Матеріал: спеціально підготовлене коротке оповідання про події, знайомі дитині з досвіду.

Методика: дорослий сидить навпроти дітей і розповідає спочатку одну частину оповідання, після чого ставить два запитання, потім продовжує оповідання і ставить наступні запитання (два). Наприклад: «Жила собі дівчинка Катруся. Зібралась Катруся гуляти. Наділа ша­почку, черевики, вдягнула пальто, спустилась по східцях, тихенько від­чинила двері й вийшла на вулицю» (перша частина оповідання). Після невеликої паузи дорослий запитує: «Хто вийшов на вулицю гуляти?», «Що вдягнула Катруся?».

«На вулиці гуляли дітки. Раптом вибіг песик і загавкав на Катрусю: «Гав-гав!». Катруся заплакала, бо злякалася. А тьотя сказала: «Не бійся, Катрусю, песик маленький і не кусається, він сам боїться. Бачиш, песик утік». Катруся більше не плакала, а пішла з дітками гратися» (друга частина оповідання). «Хто налякав Катрусю на вулиці?», «Що сказала тьотя?» — запитує вихователь наприкінці оповідання.

Показник виконано, якщо дитина відповідає на запитання дорос­лого.

Активне мовлення. При спілкуванні із дорослими дитина про­мовляє речення з трьох слів, використовує у мові прикметники і зай­менники.

Методика: ситуація природна (під час гри, режимних процесів, при спілкуванні з дорослими).

Показник вважається виконаним, якщо у мовленні дитини є речення з двох трьох слів і до складу речень входять прикметники і займенники.

Сенсорний розвиток. Дитина добирає за зразком і словесною інструкцією три контрастних кольори.

Матеріал: три пари рукавичок різного кольору (червоні, сині, зелені).

Методика: спеціально створюють ігрову ситуацію, в якій перед дитиною розкидають рукавички у такому порядку: червона, зелена, синя, червона, синя, зелена. Вихователь дає дитині рукавичку одного кольору і пропонує знайти таку саму. Потім порядок змінюється — синя, червона, синя, зелена, червона, зелена. Завдання повторюють.

Показник виконано, якщо дитина правильно дібрала за зразком три кольори: до червоної рукавички — червону, до зеленої — зелену, до синьої — синю.

Гра і дії з предметами. Дитина відтворює ряд послідовних дій (початок сюжетної гри).

Матеріал: лялька пупсик-голячок «35 см», губка, рушник, кубик (ніби мило), ванночка.

Методика 1: ситуацію організовує у грі дорослий. Розклавши предмети, дитині говорять: «Лялька замурзана. Що ж робити, щоб вона знову стала чистенька?».

Показник вважається виконаним, якщо дитина відтворює з лялькою послідовні дії купання: садовить ляльку у ванну, використовує кубик, як мило, тре губкою, миє ручкою частини ляльки, витирає рушником; усі предмети використовує за призначенням.

Методика 2: спостереження за дитиною у ситуації самостійної гри, коли вона проводить ряд послідовних дій: годує ляльку, миє посуд, ви­тирає його, «лікує» ляльку.

Показник можна вважати виконаним, якщо дитина у будь-якій ситуації відтворює ряд послідовних дій, використовуючи предмети за призначенням.

Розвиток рухів. Дитина переступає через перешкоди перемінним кроком.

Матеріал: 3-4 брусочки.

Методика: на відстані 20 см кладуть брусочки, дитині пропонують переступати через них. Якщо з словесної інструкції дитина не зрозу­міла, як діяти, дорослий показує дію. Поведінка дитини: крокує через брусочки перемінним кроком.

Навики. Частково самостійно одягається.

Методика: ситуація природна під час одягання на прогулянку або після сну. Дитині пропонують самостійно вдягнутися.

Показник вважається виконаним, якщо самостійно, без допомоги дорослого, дитина вдягає шапку, взувається.

Третій рік життя

2 роки — 2 роки 6 місяців

Активне мовлення.

1. Говорить багатослівними реченнями (понад три слова).

Методика: ситуація природна. У невимушеній бесіді з дитиною під режимними процесами спостерігаємо використання дитиною багато­слівних речень.

Показник виконано, якщо у своїй мові дитина хоча 6 раз застосувала багатослівне речення (понад три слова).

2. Використовує запитання: «Де?», «Куди?».

Методика: під час самостійної діяльності дитини та режимних процесів дорослий записує мову дитини протягом 2-3 хв.

Показник виконано, якщо хоча б раз протягом дня дитина викорис­тала запитання «Де?», «Куди?».

Сенсорний розвиток. Дитина добирає за зразком кілька геометрич­них фігур із різноманітного матеріалу.

Матеріал 1: два комплекти основних геометричних фігур (кубик, кулька, цеглинка, призма, циліндр, конус).

Методика: ситуацію створено вихователем, один комплект у дитини, другий — у дорослого, дорослий показує дитині одну з геометричних фігур і просить дати йому таку саму.

Показник виконано, якщо дитина правильно дала дорослому від­повідну фігуру і змогла дібрати за зразком не менше 4 геометричних форм.

Матеріал 2: кольорове лото, у яком 4 картки пофарбовані в основні кольори і 4 картки — із зображеннями різних предметів таких самих кольорів (беруть зображення знайомих предметів, які на заняттях не використовувались).

Методика: дорослий роздає дитині картки чотирьох кольорів, потім показує картки із зображенням предметів тих самих чотирьох кольорів. Потім запитує дитину, на який колір цей предмет треба покласти, щоб вони збігалися з кольором. Кольори чергують.

Показник виконано, якщо дитина правильно добирає по три картки кожного кольору.

Гра. Гра має сюжетний характер, дитина відкриває з життя оточення взаємозв'язок і послідовність дій.

Матеріал: обладнання для гри «у лікаря», «перукаря», побутові ігри.

Методика: ситуацію підготовлено вихователем: іграшки для різних сюжетних ігор розкладені довільно.

Показник виконано, якщо розгорнутий сюжет будь-якого одного змісту, є послідовні, взаємопов'язані дії.

Конструювання. Дитина самостійно робить прості сюжетні будівлі і називає їх.

Матеріал: будівельний матеріал різної геометричної форми (10-14 шт.) по 2 шт. кожної форми.

Методика: ситуація спеціально організована на занятті із будівель­ним матеріалом, дитині дають набір будівельних матеріалів і пропо­нують будь-що збудувати.

Показник виконано, якщо дитина змогла зробити 1—2 прості сюжетні будівлі та обов'язково назвала їх. Будівля має бути схожа на предмет, яким його називає дитина (наприклад, стіл, стілець, ліжечко, будинок).

Навички.

1.Повністю одягається, але ще не може застібати ґудзики і зав'язу­вати шнурки.

Методика: ситуація природна під час одягання після сну чи при вдяганні на прогулянку. Показник виконано, якщо самостійно одягає сорочку, колготки, шапку, пальто.

2.Їсть охайно.

Методика: ситуація природна під час годування.

Показник виконано, якщо дитина не залишила бруду на столі, не забруднює одяг їжею.

Розвиток рухів. Дитина переступає через палку або мотузку, гори­зонтально підняту на 20-28 см.

Матеріал: палка або мотузка.

Методика: на занятті фізкультурою дорослий пропонує дитині пере­ступати через палку або мотузку, підняту від підлоги на 20-28 см.

Показник виконано, якщо вільно, не зачепивши палки або мотузки, дитина переступила.

2 роки 6 місяців - 3 роки

Активне мовлення. 1. Дитина починає використовувати складно­підрядні речення.

Методика: дорослий невимушено розмовляє з дитиною на буць-яку близьку їй тему.

Показник виконано, якщо хоча б один раз у своєму мовленні дитина використала складнопідрядні речення.

2. Дитина використовує запитання «Чому?», «Коли?».

Методика: дитина під час самостійної діяльності протягом дня ви­являє мовленнєву активність, дорослий двічі по 20 хв фіксує мовленнєву активність дитини.

Показник виконано, якщо хоча б один раз дитина використає за­питання «Чому?», «Коли?».

Сенсорний розвиток. У своїй діяльності дитина правильно вико­ристовує геометричні фігури з урахуванням їх форми.

Матеріал 1: геометрична мозаїка, у ній картки із зображенням не­складних предметів (будинок, пароплав, будинок з парканом), в основі побудови яких покладено основні геометричні фігури.

Методика: дорослий дає дитині геометричну мозаїку, картку-зразок і пропонує зробити з геометричної мозаїки відповідні зображення, на­кладаючи їх на зразки.

Показник виконано, якщо дитина добирає мозаїку до малюнка і називає 4 основні кольори.

Матеріал 2: шість однотонно зафарбованих предметів по 2 одного ко­льору, але різної форми (наприклад, червоний кубик, червоний конус).

Методика: ситуація спеціально підготовлена. Дорослий показує дитині один за одним предмети і запитує: «Якого кольору кулька?» (кольори чергують).

Показник виконано, якщо дитина правильно називає хоча б по одно­му разу чотири основних кольори і форми.

Гра. Дитина застосовує елементи рольової гри.

Матеріал: різноманітні сюжетні іграшки.

Методика 1: в ігровій кімнаті дібрано атрибути для різноманітних сюжетних ігор. Дорослий веде запис гри дитини протягом 20-30 хв.

Показник виконано, якщо дитина відображає будь-який сюжет, виконує роль, які визначає словом-назвою.

Методика 2: ситуація природна під час самостійних ігор дітей. До­рослий спостерігає за грою дитини і запитує: «Хто ти зараз?», «Уяви, хто ти зараз?».

Показник виконано, якщо на запитання дорослого дитина називає свою роль відповідно до виконуваних дій.

Конструювання. З'являються складні сюжетні будівлі.

Матеріал: різні геометричні будівлі, фігури (10-14 шт.) по 2 шт. кожної форми. Величина матеріалу залежить від місця організації за­няття дитини (за столом чи на підлозі, якщо за столом дається серед­ній чи маленький матеріал, якщо на підлозі — великий будівельний матеріал).

Методика: дорослий пропонує і заохочує до будівельної діяльності.

Показник виконано, якщо дитина збудувала сюжетну будову та обігрує її (наприклад, гараж, дорогу, ліжко чи будинок).

Образотворча діяльність. За допомогою пластиліну, олівця, фарби дитина зображує прості предмети і називає їх.

Матеріал 1: шматочок пластиліну циліндричної форми завдовжки 4-5 см діаметром 2 см.

Методика: дитині дають шматочок пластиліну у вигляді циліндра і пропонують що-небудь зліпити. Показник виконано, якщо дитина зо­бражує з пластиліну будь-який предмет і обов'язково називає його, при цьому він має бути схожим на предмет, який називала дитина.

Матеріал 2: аркуш паперу, олівці або фарби (гуаш, розведена до густоти сметани).

Методика: дорослий пропонує що-небудь намалювати.

Показник виконаний, якщо дитина намалює і назве предмет чи зображене нею (малюнок має бути схожий на предмет, який називає дитина).

Навички.

1. Самостійно одягається, може застібати ґудзики, зав'язувати шнурки (з незначною допомогою дорослого).

Методика: у природній ситуації під час одягання дорослий надає незначну допомогу у застібанні ґудзиків та зав'язуванні шнурків (за потреби).

Показник виконано, якщо дитина самостійно вдягається (можлива лише незначна допомога дорослого у застібанні ґудзиків та зав 'язуванні шнурків).

2.       Користується серветкою у разі потреби без нагадування.

Методика: ситуація під час годування природна.

Показник виконано, якщо дитина, забруднивши руки чи обличчя, скористалася серветкою.

Розвиток рухів. Переступає через палку або мотузку, горизонтально підняту над підлогою на 30-35 см.

Матеріал: палка або мотузка, піднята на вказану висоту.

Методика: дорослий пропонує дитині переступати через мотузку або палку.

Показник виконано, якщо дитина вільно переступає, не зачепивши мотузки чи палки.

Таблиця фіксації показників нервово-психічного розвитку

дітей першої половини другого року життя

ПІБ

Вік дитини

Розуміння мовлення

Активне мовлення

Гра та дії з предметами

Розвиток рухів

Розвиток навичок

Інші спостереження

а

б

в

г

а

б

в

г

Таблиця фіксації показників нервово-психічного розвитку

дітей другої половини другого року життя

ПІБ	Вік дитини	Розуміння мовлення			Активне мовлення	Гра та дії з предметами		Розвиток рухів	Розвиток навичок	Інші спостереження
		а	б	в		а	б

Таблиця фіксації показників нервово-психічного розвитку

дітей третього року життя

ПІБ

Вік дитини

Активне мовлення

Сенсорний розвиток

Гра

Конструювання

Розвиток діяльності (образотворчої)

Навички

Розвиток рухів

Інші спостереження

граматика

запитання

а

б

а

б

пластилін

олівці

фарби

а

б

в

На психофізичний розвиток дитини в ранньому віці мають суттє­вий вплив родинні стосунки. І хоча всім нам — батькам — здається, що дитина ще маленька і багато чого не розуміє, але це тільки наше доволі неправильне припущення. Життя вказує на все зворотнє, що відбувається в родині нашого малюка, й швидко ним сприймається, оцінюється, береться за зразок до наслідування. І вже через кілька або багато років ми дивуємося, в кого вдалася наша крихітка? Так у НАС самих! Вже потім ми починаємо скаржитися на генетику, забуваючи свої явні прорахунки, які взяла за модель дії і розв'язання життєвих завдань наша дитина.