Тести для дітей 1

ОПИТУВАЛЬНИК ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ СТРАХІВ У ДІТЕЙ

Запропонований опитувальник призначений для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. Бесіду з дитиною потрібно вести повільно та доступно, відповідно до віку. Повторювати запитання боїться чи не боїться дитина певного страху, потрібно лише час від часу, щоб уникнути навіювання.

Дорослий, який проводить опитування у вигляді бесіди чи гри, повинен сидіти поряд із дитиною, а не навпроти неї, не забуваючи її періодично підбадьорювати та хвалити за те, що вона говорить все, як є. Також буде краще, якщо дорослий перераховуватиме страхи, лише інколи заглядаючи у список, а не читаючи його.

Текст опитувальника

Скажи, будь ласка, ти боїшся чи не боїшся:

1. коли залишаєшся один;
2. нападу;
3. захворіти чи заразитися певною хворобою;
4. померти;
5. що помруть твої батьки;
6. якихось людей;
7. мами або тата;
8. того, що вони тебе покарають;
9. Баби-Яги, Кощея Безсмертного, Бармалея, Змія Горинича, чудовиськ (страхи казкових персонажів);
10. запізнитися в дитячий садок (школу);
11. перед тим, як заснути;
12. страшних снів (яких саме);
13. темряви;
14. вовка, ведмедя, собак, павуків, змій (страхи тварин);
15. машин, потягів, літаків (страхи транспорту);
16. блискавки, грому, буревіїв, ураганів, повені, землетрусів (страхи стихій);
17. коли дуже високо (страх висоти);
18. в тісній, маленькій кімнаті, приміщенні, туалеті, в переповненому автобусі, метро (страх замкнутого простору);
19. води;
20. вогню;
21. пожежі;
22. війни;
23. лікарів (окрім зубного лікаря);
24. крові (коли йде кров);
25. уколів;
26. болі (коли боляче);
27. неочікуваних, різких звуків, коли щось раптово впаде, стукне (боїшся, здригаєшся, тремтиш при цьому).

Два додаткові страхи - зробити щось не так (у дошкільників - зробити щось погане або погано); страх не встигнути разом зі страхом запізнитися (№10) вказують на наявність соціальної тривожності.

ДЛЯ ЧОГО ТЕСТУЮТЬ ДІТЕЙ, АБО ДЛЯ ЧОГО НАМ ПОТРІБНЕ ТЕСТУВАННЯ?

Насправді мета діагностики полягає у прийнятті гу­манного рішення  давати дитину до школи чи ні. Від цього рішення залежить дитяча доля. Що, занадто пафосно сказано? А ви поміркуйте над конкретним прикладом. Мама відвела хлопчика до першого класу. Малюк досить «підкований», на­віть непогано читає, лічить до ста. Але жахливий непосида та у будь-яку зручну хвилинку намагається погратися машинкою, що захована у його кишені. За всіма інтелектуальними тестами він повністю готовий до навчання у першому класі. Саме таке рішення прийняли вчитель і психолог. Але що ми бачимо в першому класі? Відсутність інтересу на уроках, некерована поведінка. Та й у навчанні ця дитина не є найус­пішнішою серед своїх однолітків. Але ж перспективи були такі чудові! Тому не потрібно недооцінювати ефективність і важливість діагностики під час прийняття дітей до першого класу.

ЯК ПОТРІБНО ПРОВОДИТИ ТЕСТУВАННЯ?

Є багато різноманітних нюансів та тонкощів, пасток і правил, ура­хування яких є дуже корисним, щоб отримати максимально точний результат, щоб зуміти відчути дитину протягом короткого проміжку часу, що займає тестування. Отже, перше на що хочу наголосити – це тривалість тестування...

СКІЛЬКИ ЧАСУ ПОВИННО ТРИВАТИ ТЕСТУВАННЯ?

А як довго малюк може утримувати увагу? Хвилин 5—7, потім — перерва, потім — ще хвилин 5-7... Заняття у дитячому са­дочку недаремно тривають лише 25 хвилин. Малюкам набридає відповідати на пи­тання, малювати, розповідати вірші. Тому бажано, щоб тестування тривало хвилин 30-40 і мало дві невеликі перерви. Якщо ж вам потрібно щось уточнити, провести додаткові дослідження, доцільно буде спробувати ще раз через декілька днів.

КОЛИ ПРОВОДИТИ ТЕСТУВАННЯ?

Якщо йдеться про пору року, то проводити тестування можна починаючи із квітня-вересень, оскільки у віці 6-7 років, кожен наступний місяць є важливим  для розвитку дитини. Крім того, якщо продіагностувати дитя двічі, то можна прослідкувати динаміку його розвитку.

Проводити тестування протягом дня бажано тоді, коли дитина є максимально активною – приблизно з 9.00 до 13.00. Якщо зробити це ввечері або під час звичного денного відпочинку, результат може виявитися недостовірним.

ЯКІ ТЕСТИ ОБРАТИ НАЙКРАЩЕ?

Оскільки виділяють наступну структуру компонентів готовності дитини до навчання у школі: морфогенетична готовність (стан здоров'я (фізіологічна зрілість), рівень фізичного. розвитку (рівень сформованості дрібної моторики), біологічний вік; психологічна готовність (інтелектуальна, емоційно-вольова, мотиваційна); соціальна готовність (соціальна компетентність, комунікативні навички), тому пропоную для кожного компоненту відповідні тести.

Морфогенетична готовність

І. Розвиток дрібної моторики і зорово-рухової координаїрї (рівень фізичного розвитку)

Орієнтовний графічний субтест А. Керна.

Тест дає змогу оцінити ступінь сформованості зорово-моторної координації, а також виявити найпроблемніші її моменти.

Обладнання: чистий аркуш паперу, зразок для копіювання, олівець.

Завдання 1. Намалювати людину.

Інтерпретація результатів:

1 бал. Фігура має голову, тулуб і кінцівки. Голова з тулубом з'єднана за допомогою шиї, і вона не більше тулуба. На голові волосся (чи його закриває шапка чи капелюх) і вуха, на обличчі - очі, ніс і рот. Руки закінчені кистю з п'ятьма пальцями. Ноги внизу зігнуті. Фігуру намальовано з використанням так званого синтетичного способу.

2 бали. Використання всіх попередніх вимог, можлива відсутність шиї, волосся, пальців руки.

3  бали. Малюнок повинен мати голову, тулуб, кінцівки. Руки чи ноги намальовані подвійною лінією. Допускається недомалювання шиї, вух, волосся, одягу, пальців і ступні.

4 бали. Примітивний малюнок з тулубом. Кінцівки виражені лише простими лініями.

5 балів. Бракує чіткого зображення тулуба чи обох кінцівок.

Завдання 2. Наслідування письмових букв.

Інтерпретація результатів:

1 бал. Розбірливе наслідування написаному зразку. Букви не досягають подвійної величини зразка. Початкова буква має помітну висоту великої букви. Букви добре з'єднані у три слова. Слова не відхиляються від горизонтальної лінії більше, ніж на 30%.

2 бали. Задовільне наслідування написаному зразку. Величина букв і дотримання горизонтальності не враховується.

3 бали. Очевидне розчленування на дві частини. Можна розібрати чотири букви зразка.

4 бали. На зразок схожі дві букви. У цілому букви не утворюють рядок «писання».

5 балів. Черкання.

Завдання 3. Змальовування групи крапок.

Інтерпретація результатів:

1 бал. Майже зроблене наслідування зразка. Допускається тільки дуженевелике відхилення однієї крапки з ряду чи стовпчика. Зменшення малюнка припустиме, збільшення не повинне бути більше, ніж наполовину. Малюнок має бути рівнобіжним зі зразком.

2  бали. Кількість і розташування крапок має відповідати зразку. Можна допустити відхилення навіть трьох крапок на половину ширини проміжку між рядами чи стовпчиками.

3 бали. Ціле за своїм контуром схоже на зразок. За висотою і шириною воно нелеревищує його більше, ніж удвічі. Крапки не повинні бути у правильній кількості, але їх не має бути більше 20 чи менше 7. Допускається будь - який поворот, навіть на 180°,

4 бали. Малюнок за контуром не схожий на зразок, Але все ще складається з крапок. Величина малюнка і кількість крапок не мають значення.

5 балів. Черкання.

 Загальний результат тесту - сума балів за  3 завдання.

Готовими до шкільного навчання вважаються діти, шо одержали по графічному субтесту від 3 до 6 балів (високий рівень розвитку).

Від 7 до 9 балів - добрий рівень розвитку.

Група дітей, які одержали від 9 до 11 балів, є середнім рівнем розвитку готовності до шкільного навчання.

Діти, що набрали 12-15 балів, мають потребу у ретельному обстеженні інтелектуальної сфери.

ІІ.Методи оцінювання біологічної зрілості дитини

• Пропорції тіла і темпи росту - філіппінський тест.

Завдання: попросити дитину дістати правою рукою ліве вухо, провівши руку над головою.

• Кісткова зрілість.

Завдання: дитині пропонують покласти руку на стіл долонею вниз і по черзі піднімати пальці над столом, не відриваючи кисті від поверхні.

• Зрілість кори головного мозку.

Завдання: сядьте за столик навпроти дитини. Попросіть її простягнути вам одну руку. Затуліть від неї долоню і пальці цієї руки своєю рукою. Іншою рукою доторкніться до пальців простягненої руки дитини. Попросіть її витягнути на іншій руці той палець, шо ви торкаєте.

Психологічна готовність

І. Емоційно- вольова

Тест „Графічний диктант" (За Д. Ельконінйм)

 Застосовується для визначення рівня розвитку здатності довільно керувати своїми діями за інструкцією дорослого,

Можна застосовувати одночасно з 6 - 10 дітьми, яких саджають за окремі столи.

Обладнання: олівці і аркуш паперу в клітинку.

Інструкція: треба намалювати візерунок з геометричних фігур (кола, квадрата, трикутника), а також у візерунок будуть включені хрестики і палички.

Далі диктується перший візерунок: + ○ + ○ + ○, а дитина має продовжити його до кінця рядка.

Диктується другий візерунок:

■●▲

Диктується третій візерунок:

++ // ○ + + // ○

Таким чином, кожен візерунок складається з двох частин:

1.     візерунок, виконаний за інструкцією дорослого.

2.     візерунок, виконаний самостійно.

Оцінювання результатів:

Перш за все оцінюється якість виконання завдання за кожну частин (за інструкцією та самостійно) окремо:

1.  Якщо візерунок цілком відповідає заданому – 2 бала.

2.  Візерунок схожий на заданий, але помилки іпропуски елементів – 1 бал.

3.  Завдання не виконане – 0 балів.

Внесіть оцінку в таблицю і підрахуйте  загальну суму балів за кожним візерунком.

Номер візерунка	Оцінка виконання		Сума балів
	За інструкцією	Самостійно
№ 1
№ 2
№3

II. Інтелектуальна

1.     Розвиток мови

Тест „Звуковий аналіз слів".

Завдання 1. Психолог зачитує слова (картина, сир, лампа, ворона, конвалія, парашут, вітер), дитина повинна вказати, чи є в них звук Р, чи нема.

Завдання 2. Психолог зачитує слова, в яких є звук Ш (шум, мишка, дущ, шило, мішок, туш), а дитина повинна вказати, де знаходиться цей звук: на початку слова, в середині, в кінці.

Завдання 3. а) Психолог зачитує слова (айстра, осінь, качка, вулиця, весна, мітла), а дитина повинна вказати, на який звук вони починаються.

б) Психолог зачитує слова (озеро, кенгуру, мак, вулик, абетка, слон), а дитина повинна вказати, на який звук вони закінчуються.

Інтерпретація результатів:

Слабкий рівень: допущено помилки у трьох завданнях, дитина не може усвідомлено виділити звук у слові, намагається вгадувати.

Середній рівень: правильно виконане одне завдання, допущено 4-5 помилок. Добрий рівень: правильно виконані два завдання, допущено 3 незначні помилки.

Високий рівень: усі завдання виконано правильно, дитина припустилася 1-2 помилок, які виявила і виправила сама.

2.     Сформованість функцій мислення

..Що зайве?"

Досліджується розвиток операцій мислення, аналізу та узагальнення у дошкільнят.

Дитині пропонують розглянути чотири серії картинок, де в кожній зображено чотири різні предмети, причому три предмети можна віднести до однієї групи, а один - зайвий. Дитина повинна уважно розглянути картинки і визначити, який предмет зайвий і чому. На це відводиться до 3 хв.

Інтерпретація результатів:

Високий рівень: дитина правильно знаходить зайвий малюнок, називає узагальнююче слово, розказує суттєві деталі про вказані предмети.

Добрий рівень: правильно знайдено зайвий малюнок, названо узагальнююче слово.

Середній рівень: правильно вказаний зайвий малюнок, але без коментарів (вгадує).

Слабкий рівень: не правильно вказаний зайвий малюнок.

3.     Розвиток пам'яті

Слухова пам'ять.

Слід прочитати дитині десять слів. Наприклад: лялька, молокої, стілець, тарілка, яблуко, собака, дерево, телефон, миша, шафа. Запропонувати повторити їх. Зафіксувати, скільки слів дитина відтворила правильно, а скільки забула. Процедуру тестування повторюють ще два рази.

Інтерпретація результатів:

Кількість правильно відтворених слів			Рівень пам'яті
Після першого читання	Після другого читання	Після третього читання
1-3	3-5	6-7	Низький
4-6	7-8	9-10	Середній
7-8	9- 10		Високий

Зорова пам'ять.

Показати дитині 10 предметних картинок, попередньо не називаючи їх. Інструкція: „Зараз я покажу тобі картинки. Уважно розглянь їх і спробуй запам'ятати якомога більше".

Дитина розглядає картинки 60 с, потім їх прикривають аркушем, а дитина називає ті, які запам'ятала. Результат фіксуєтеся і тестування повторюється ще раз.

Інтерпретація результатів:

Кількість правильно названих картинок		Рівень пам'яті
Після першого показу	Після другого показу
0-3	3-5	Низький
4-7	6-8	Середній
8-9	9- 10	Високий

4. Розвиток уваги.

Завдання позначити трьома різними способами 100 фігур на аркуші. Наприклад, квадрат - плюсом, трикутник - мінусом, коло – не позначати, ромб - крапкою. Фіксується час виконання завдання і кількість допущених помилок.

Інтерпретація результатів:

Слабкий рівень: завдання виконувалося більше 10 хв., кількість помилок — більше 10.

Середній рівень: витрачений час - до 7 хв., помилок до 10.

Добрий рівень: витрачений час - до 6 хв., допущено 3-4 помилки.

Високий рівень: витрачений час до 5 хв., допущено 1-2 помилки.

ІІІ. Мотиваційна готовність

Тест «Веселий-сумний»

На малюнках зображені діти в різних ситуаціях, пов'язаних зі школою і навчанням.

1.     Діти йдуть до школи, дитина дивиться на них із вікна.

2.     Учень біля дошки відповідає урок, поруч сидить учителька.

3.     Діти в класі під час уроку.

4.     Учень у шкільному коридорі розмовляє із учителькою.

5.     Дитина вдома готує уроки.

6.     Учень у шкільному вестибюлі знаходиться поблизу роздягальні.

На всіх малюнках немає облич, замість них — порожні кружечки. Попросіть дитину описати, яким, на її думку, повинен бути вираз об­личчя дитини в кожній ситуації — веселим чи сумним — та пояснити, чому. Хлопчикам доцільним є запропонувати картинки із зображенням дівчаток, а дівчаткам — із зображенням хлопчиків.

Зазвичай діти охоче відповідають на питання, але якщо дитина говорить: «Не знаю», у цьому випадку поставте їй додаткові питання: «Як ти вважаєш, що тут взагалі відбувається? Хто намальований на картинці?» тощо.

Оцінювання результатів

Емоційно неблагополучними, тривожними вважаються відповіді приблизно такого змісту:

·        У хлопчика, що дивиться з вікна, дуже сумне обличчя, тому що він погано вчився і його покарали.

·        Хлопчика викликали до дошки відповідати урок, а він не підготу­вався, не знає, що говорити, тому в нього сумне обличчя.

·   У цього хлопчика сумне обличчя, тому що вчителька поставила йому незадовільну оцінку.

·        Хлопчика сварять за погану поведінку, тому він такий сумний.

·        Хлопчик виконує домашнє завдання, але задано дуже багато, він боїться, що не встигне все зробити, тому він дуже сумний.

·        Хлопчик сумний, він спізнився до школи, тепер його будуть сва­рити.

Відповіді, в яких описується весела або серйозна дитина, свідчать про те, що малюк налаштований позитивно, та оцінюються як емо­ційно благополучні.

Якщо дитина дає 5-6 «тривожних» відповідей, це свідчить про те, що вона «болісно» ставиться до майбутнього шкільного життя, для неї цей етап у житті пов'язаний із сильними емоційними переживаннями, і їх потрібно «згладжувати».

 ІV. Соціальна готовність

 Соціальна компетентність і комунікативні навички визначаються за допомогою тестування батьків.

Інструкція: оцініть кожне твердження та відповідно відмітьте його в таблиці. Прочитайте кожен пункт анкети, що складається з двох протилежних тверджень.

Якщо ви цілком згодні з твердженням з лівого стовпчика, то обведіть цифру «+2».

Якщо ви не цілком упевнені, тобто вважаєте, що «це швидше за все так», то цифру «+1».

Якщо ви цілком згодні з твердженням із правого стовпчика, то обведіть цифру «-2».

Якщо ви не цілком упевнені, то обведіть цифру «-1».

Якщо ви вагаєтеся з відповіддю, то обведіть цифру «0»

Постарайтеся не пропустити жодного пункту!

Твердження	+2	+1	0	-1	-2	Твердження
Легко входить у контакт з дорослими						Уникає контакту з дорослими
Відгукується на прохання дорослих						Не реагує на прохання дорослих
З радістю діє спільно з дорослими						Не любить діяти спільно з дорослими
Успішно діє під керівництвом дорослого						Не вміє діяти під керівництвом дорослого
Легко приймає допомогу дорослого						Не приймає допомогу дорослого
Часто взаємодіє з однолітками						Уникає взаємодії з однолітками
Легко встановлює дружні стосунки з однолітками						Важко встановлює дружні стосунки з однолітками
Успішно діє в колективній грі						Не бере участі в колективній грі
Виявляє якості лідера						Воліє підкорятися
Добре почувається у великій групі дітей						Не любить великі групи дітей
Спокійно спостерігає за діями інших дітей						Заважає діям інших дітей
Уміє зацікавити у чомусь інших дітей						Не вміє зацікавити інших дітей
Бере активну участь в іграх і справах						Не бере участь в іграх, що пропонуються
Успішно розв’язує конфлікти з однолітками						Не вміє розв’язувати конфлікти з однолітками
Добре діє самостійно						Не вміє діяти самостійно
Може себе розважити						Не може себе розважити
Уміє стримуватися, контролювати свою поведінку						Не вміє стримуватися, контролювати свою поведінку
Здатний жертвувати своїми інтересами заради інших						Орієнтований тільки на свої інтереси
Не шкодить рослинам, тваринам, книгам, іграшкам						Може шкодити тваринам, рослинам, книгам, іграшкам
Добре знає і виконує розпорядок дня						Не знає і не виконує  розпорядок дня
Визнає правила, встановлені в класі						Не визнає правил, встановлених у класі

Оцінювання результатів

Підрахуйте кількість відповідей із знаком «+» та «-».

Якщо балів із знаком «+» більше за кількість балів із знаком «-», то ваша дитина орієнтовно легко проходить соціалізацію в класі: налагоджує стосунки з однокласниками, вчителями; знаходить «своє місце» в класному колективі.

Визначення особливостей нервової системи

Теппінг-тест

За допомогою цього простого тесту можна з'ясувати особливості нервової системи дитини. Намалюйте у два ряди шість (три і три) однакових за розміром квадратів приблизно 2 см х 2 см. Пронумеруйте їх у такий спосіб:

Скажіть дитині: «Зараз ти будеш ставити крапочки в кожному квад­ратику. За моєю командою ти будеш переходити до наступного квадрата. Намагайся поставити якнайбільше крапок у кожному квадраті».

Верхній ряд квадратиків заповнюється правою рукою, нижній ряд — лівою, починаючи, із четвертого квадратика, потім — п'ятий і шостий. Перед початком тестування поясніть дитині, в якій послідовності та якою рукою вона повинна працювати.

На роботу в кожному квадратику витрачається п'ять секунд. Потім дитина працює з наступним, і таким чином — до шостого.

Оцінка результатів

Підрахуйте середню кількість крапок у кожному квадраті. Для цього складіть кількість крапок у всіх квадратах і розділіть на шість.

1-16 крапок — дитина є досить повільною, всі завдання вона буде виконувати повільно. Квапити її немає сенсу. Краще попрацювати над автоматизмом рухів, за рахунок цього може підвищитися швид­кість роботи.

16-20 крапок — дитина здатна працювати в нормальному, серед­ньому темпі. На уроці вона, швидше за все, буде встигати виконувати заданий обсяг роботи.

20 і більше крапок — «швидкісний» малюк, в якого все просто «го­рить у руках». Доцільно звернути увагу на якість роботи.

За кількістю крапок у кожному квадраті можна визначити витри­валість дитини. Якщо в перших квадратах крапок більше, а до останніх їхня кількість зменшується (аналізувати потрібно кожну руку окремо), можна зробити висновок про швидку стомлюваність дитини.

До попереднього діагностування шкільної зрілості можна додати ще тести на визначення рівня самооцінки, провідного виду діяльності (ігрового чи пізнавального), провідної руки, обсягу словника та мовлення, розвитку довільної сфери, дрібної моторики (чи готова рука до письма),уваги, пам’яті, сприймання, уяви, мислення. Але все це може бути доповненням до наведених вище тестів, щоб точніше встановити готовність до школи. Тести, на виявлення перелічених вище показників продовжують сторінку «ТЕСТИ ДЛЯ ДІТЕЙ».

ТЕСТ "ВЕРБАЛЬНЕ МИСЛЕННЯ"

 1. Яка тварина є більшою – кінь або собака?

~       Кінь (0 балів).

~       Неправильна відповідь (-5 балів).

      2. Вранці ми снідаємо, а опівдні … ?

~       Обідаємо. Ми їмо суп, м’ясо (0 балів).

~       Полуднаємо. Вечеряємо. Спимо. Інші помилкові відповіді (-3 бали).

      3. Вдень світло, а вночі … ?

~       Темно (0 балів).

~       Неправильна відповідь (-4 бали).

      4. Небо блакитне, а трава …?

~       Зелена (0 балів).

~       Неправильна відповідь (-4 бали).

      5. Черешні, груші, сливи, яблука – це що?

~       Фрукти (1 бал).

~       Неправильна відповідь (-1 бали).

      6. Чому перед тим, як проїде поїзд, уздовж шляху опускаються шлагбауми?

~       Щоб поїзд не зіштовхнувся з автомобілем. Щоб ніхто не потрапив під поїзд тощо (0 балів).

~       Неправильна відповідь (-1 бал).

      7. Що це таке: Київ, Харків, Львів?

~       Міста (1 бал).

~       Станції (0 балів).

~       Неправильна відповідь (-1 бал).

     8. Котра година? (Показати на макеті годинника: чверть на сьому, без п’яти хвилин вісім, чверть на дванадцяту і п’ять хвилин.)

~       Добре показано (4 бали).

~   Показано правильно тільки чверть, ціла година, чверть і година (3 бали).

~       Не знає годин (0 балів).

      9. Маленька корова – це теля, маленька собака – це …, маленька ягничка – це…?

~       Щеня, ягня (4 бали).

~       Тільки одне із двох даних (0 балів).

~       Неправильна відповідь (-1 бал).

      10. Собака більше схожа на кішку або на курку? Чим, що в них подібного?

~   На кішку, тому що в них обох чотири лапи, шерсть, хвіст, пазурі (досить однієї подібності) (0 балів).

~       На кішку (без наведення знаків подібності) (-1 бал).

~       На курку (-3 бали).

      11. Чому у всіх автомобілів є гальма?

~  Дві причини (щоб гальмувати, коли їде з гори; загальмувати на повороті; зупинити у випадку небезпеки зіткнення; взагалі зупинитися після закінчення їзди) (1 бал).

~       Одна причина (0 балів).

~       Неправильна відповідь (наприклад, вона без гальм не може їхати) (-1 бал).

      12. Чим схожі один на одного молоток і сокира?

~       Дві загальних ознаки (вони з дерева і з заліза; у них є рукоятка; ними можна забивати цвяхи; це інструменти; із тильної сторони вони плоскі) (3 бали).

~       Одна ознака (3 бали).

~       Неправильна відповідь (0 балів).

      13. Чим схожі один на одного білка і кішка?

~       Визначення, що це – ссавці, або наведення двох загальних ознак (у них є чотири лапи, хвіст, шерсть, шкурка; це звірі, що вміють лазити по деревах) (3 бали).

~       Одна ознака (2 бали).

~       Неправильна відповідь (0 балів).

      14. Чим відрізняються цвях і гвинт? Як би ти їх впізнав, коли б вони лежали поруч із тобою на столі?

~     У гвинта є нарізка (різьблення, така закручена лінія навколо карбу) (3 бали).

~   Гвинт загвинчується, а цвях забивається, або у гвинта є гайка (2 бали).

~       Неправильна відповідь (0 балів).

      15. Футбол, стрибки у висоту, теніс, плавання – це…?

~       Спорт (фізкультура) (3 бали).

~       Ігри (вправи, гімнастика, змагання) (2 бали).

~       Неправильна відповідь (0 балів).

      16. Які ти знаєш транспортні засоби?

~       Три наземних транспортні засоби та літак або корабель (4 бали).

~  Тільки три наземних транспортні засоби або повний перелік (із літаком або кораблем), але тільки після пояснення: «Транспортний засіб – це те, на чому ми куди-небудь пересуваємося» (2 бали).

~       Неправильна відповідь (0 балів).

      17. Чим відрізняються стара людина від молодої? Яка між ними різниця?

~    Три ознаки (сиве волосся або його відсутність; зморшки; вже не може так працювати; погано бачить, погано чує; частіше буває хворим; скоріше помре, ніж молода людина) (4 бали).

~       Одна або дві ознаки (2 бали).

~       Неправильна відповідь (у неї ціпок, вона палить) (0 балів).

      18. Чому люди займаються спортом?

~    Дві причини (щоб вони були здоровими, загартованими, сильними; щоб були рухливими; щоб трималися прямо; щоб не були товстими; це для них – розвага; вони хочуть досягти рекорду, перемогти тощо) (4 бали).

~       Одна причина (2 бали).

~       Неправильна відповідь (щоб що-небудь уміти, вони роблять ставку і виграють гроші) (0 балів).

      19. Чому це погано, коли хто-небудь ухиляється від роботи?

~    Інші повинні на нього працювати (або інакше про те, що внаслідок цього зазнає збитків хтось інший) (4 бали).

~   Він ледачий, або мало заробляє і не може собі нічого купити (0 балів).

~       Неправильна відповідь (0 балів).

      20. Чому на конверт із листом потрібно наклеювати марку?

~       Так платять за пересилання (перевезення) цього листа (5 балів).

~       Той, до кого звернений лист, повинен сплатити штраф (2 бали).

~       Неправильна відповідь (0 балів).

Оцінювання результатів

Результат тесту – це сума балів («+» і «-»), що отримані за окремими питаннями.

•  Високий рівень розвитку вербального мислення – від +24 і вище.
• Рівень розвитку вербального мислення вище, ніж середній – від +14 до +23.
• Середній рівень розвитку вербального мислення від 0 до +13.
• Рівень розвитку вербального мислення нижче, ніж середній – від -1 до -10.
• Низький рівень розвитку вербального мислення – від -11 і нижче.

САМООЦІНКА - ЦЕ ДУЖЕ ВАЖЛИВО!

          Від того, як дитина до себе ставиться, залежить успішність її майбутнього навчання і те, якими будуть її взаємодії з однокласниками. Самооцінка - своєрідний компонент оцінювання нашого Я. Вона можу бути завищеною, заниженою та адекватною.

           Адекватна самооцінка - найбільш оптимальний варіант. Чим ближчою є наша самооцінка до реальності, тим краще ми себе почуваємо.

           Діти  із заниженою самооцінкою, як правило, зустрічаються в родинах, де батьки дотримуються непохитної критичної позиції. Необережні мовні оцінки негативно позначаються на ставленні дитини до самої себе: "Ти - нечупара!", "Чому ти не можеш зробити уроки так само швидко, як твоя сестра?", "Який ти неслухняний!".

           Досить часто низька самооцінка стає причиною низької успішності. У дитини є всі передумови для того, щоб успішно вчитися, однак непевність у собі, низька оцінка своїх якостей та вмінь не дають їй можливості виявити себе.

           На формування позитивної самооцінки дитини значний вплив може чинити вчитель. Вчасна похвала або просто тепле слово, продумана заздалегідь вчителем "ситуація успіху" на уроці можуть творити чудеса. Тому виявлення рівня самооцінки дитини важливим є саме на етапі первинної діагностики.

ТЕСТ "СХОДИ" ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ САМООЦІНКИ ДИТИНИ

          Покажіть дитині картинку зі сходами і попросіть її помістити на них всіх знайомих дітей. Нехай на трьох верхніх сходах знаходяться гарні, розумні, добрі, сильні, слухняні діти - чим вище, тим краще. А на трьох нижніх сходах - погані. На середній сходинці знаходяться діти, що є не поганими і не гарними. Після цього попросіть дитину показати, на яку сходинку вона помістить себе, а також пояснити, чому саме.

          А тепер поставте запитання: "Ти такий насправді або хотів би бути таким? Зазнач, який ти насправді і яким хотів би бути". Після цього запитайте: "На яку сходинку тебе поставила б мама, тато, вихователь тощо". Поки дитина виконує завдання, поспостерігайте за нею: чи сумнівається вона, чи аргументує свій вибір, чи ставить питання.

          Оцінювання результатів

          Якщо дитина, не роздумуючи, ставить себе на найвищу сходинку, вважає, що мама (або інший дорослий) оцінює її так само, аргументуючи свій вибір, посилається на думку дорослих: "Я гарний. Гарний і більше ніякий. Так мама сказала", то можна припустити наявність в неї неадекватно завищеної самооцінки.

          Про високу самооцінку можна говорити і тоді, коли після деяких роздумів дитина все-таки ставить себе на найвищу сходинку, називаючи свої недоліки, але пояснюючи їх зовнішніми причинами.

          Якщо, обміркувавши завдання, вона ставить себе на другу або третю сходинку, пояснює свої дії, посилаючись  на реальні ситуації і досягнення, вважає, що оцінка дорослого є такою самою, або дещо нижчою, то можна говорити про адекватну самооцінку.

          Якщо дитина ставить себе на нижні сходинки, свій вибір не пояснює або посилається на думку дорослого, це говорить про занижену самооцінку.

          Якщо дитина ставить себе на середню сходинку, це може свідчити про те, що вона не зрозуміла завдання або не хоче його виконувати. Діти із заниженою самооцінкою через високу тривожність і невпевненість у собі часто відмовляються виконувати завдання, а на всі питання відповідають: "Не знаю".

          Занижена самооцінка в дітей дошкільного віку розглядається як свідоцтво неблагополучного емоційного розвитку. Неадекватно завищена самооцінка властива дітям 4-5 років. Вони не бачать своїх помилок і не можуть правильно оцінити себе, свої вчинки. А от для шестирічок властивою є здатність аналізувати свої вчинки, тому їхня самооцінка вже більш реалістична та наближається до адекватної. Хоча в незнайомій ситуації та незвичних видах діяльності самооцінка може бути і завищеною.

 ТЕСТ "ЧОМУ НЕ ВИХОДИТЬ"

    Запропонуйте дитині розглянути по черзі чотири картинки, на яких зображені його однолітки в ситуаціях, коли в них щось не виходить.

      Нехай дитина розповість, що намальовано на кожній картинці. Якщо їй щось не зрозуміло, дайте необхідні роз’яснення. Дитина повинна пояснити причину невдач дітей, зображених на картинках, і запропонувати свої варіанти розв’язання ситуацій.

·        На першій картинці зображено, як дівчинка бере лійку, хоче полити квіти, але ніяк не може її підняти.

·        На другій картинці намальований ослін, через який стрибає хлопчик, але видно, що він зачепився і падає.

·        На третій картинці дівчинка збирається гойдатися на гойдалці, але ніяк не може на неї піднятися.

·        На четвертій картинці намальований хлопчик на схилі сніжної гори зі зламаною лижею.

      Оцінювання результатів

      Якщо, на думку дитини, причина невдач полягає в лійці, ослоні, гойдалці і гірці, тобто невдачі відбуваються за незалежних від персонажів причин, - це означає, що вона ще не навчилася оцінювати себе і контролювати свої дії. Швидше за все, зіштовхнувшись із невдачею, вона кине почату справу та займеться чим-небудь іншим.

   Якщо дитина бачить причину події в самих персонажах і пропонує їм потренуватися, підрости, набратися сил, покликати на допомогу, - отже у неї висока самооцінка та самоконтроль поведінки.

    Про розвинуту здатність всебічно аналізувати ситуацію можна говорити тоді, коли дитина бачить причину невдач і у персонажах, і в об’єктах.

      Другий та третій варіанти властиві дітям, які досить адекватно оцінюють себе і контролюють свою діяльність.

ТЕСТ «НАМАЛЮЙ СЕБЕ»

     Дайте дитині звичайний аркуш паперу, складений навпіл, чо­тири кольорових олівці — чорний, коричневий, червоний і синій. Перша сторінка залишається чистою, тут після проведення роботи записуються необхідні відомості про дитину. На другій, третій і чет­вертій сторінках у вертикальному положенні зверху великими буквами напишіть назву кожного малюнка — відповідно: «Поганий хлопчик/ дівчинка» (залежно від статі дитини), «Гарний хлопчик/дівчинка», «Я сам(а)».

Скажіть дитині: «Зараз ми з тобою будемо малювати. Спочатку ми намалюємо поганого хлопчика або погану дівчинку. Будемо ми його (її) малювати двома олівцями — коричневим і чорним. Чим гіршими є хлопчик або дівчинка, яких ти намалюєш, тим меншим повинен бути малюнок. Зовсім поганий займатиме дуже мало місця. Але однаково повинно бути зрозумілим, що це — зображення людини».

Після того, як дитина завершила малювати, дайте наступну інс­трукцію: «А тепер ми намалюємо гарного хлопчика або гарну дівчинку. Малювати ми їх будемо червоним і синім олівцем. І чим кращими є дівчинка або хлопчик, тим більшим повинен бути малюнок. Дуже гарний буде розташований на всьому аркуші».

Перед третім малюнком дайте таку інструкцію: «На цьому аркуші намалюй себе. Себе ти можеш намалювати всіма чотирма олівцями».

Оцінювання результатів

Аналіз «автопортрета»: наявність всіх основних деталей, повнота зображення, кількість додаткових деталей, старанність їхнього прома­льовування, «забарвленість», статичність малюнка або наявність фігурки в русі, малюнок «себе у якому-небудь сюжеті-грі» тощо.

1.     Вихідна кількість балів - 10. За відсутність якої-небудь деталі з основ­них знімається 1 бал. За кожну додаткову деталь, «забарвленість», наявність сюжету або руху нараховується 1 бал. Чим більшою є кількість балів, тим позитивнішим є ставлення до малюнка, тобто до себе (норма 11-15 балів). Навпаки, відсутність необхідних деталей свідчить про негативне або конфліктне ставлення.

2.     Зіставлення «автопортрета» з малюнком «гарного» і «поганого» однолітків за параметрами:

•   розмір «автопортрета» (приблизно збігається з «гарним» — нарахо­вується 1 бал, є набагато більшим - 2 бали, збігається з «поганим» - мінус 1 бал, є набагато меншим - мінус 2 бали, є меншим за «гар­ного», але більшим за «поганого» - 0,5 бала);

•  кольори, використані в «автопортреті» (більша кількість синього і чер­воного кольорів - 1 бал, більше чорного і коричневого кольорів - мінус 1 бал, кольорів приблизно нарівно - 0 балів);

•   повторення на «автопортреті» деталей малюнків «гарного» або «по­ганого» (одяг, головний убір, іграшки, квіти, рогатка тощо). За­гальна кількість у цілому більше збігається з «гарною» дитиною - нараховується 1 бал, збіг повний - 2 бали. Загальна кількість більше збігається з «поганою» дитиною - мінус 1 бал, збіг повний - мінус 2 бали. Тих та інших приблизно нарівно - 0 балів;

•  загальне враження про подібність «автопортрета» до малюнка «гар­ного» - 1 бал, до малюнка «поганого» - мінус 1 бал.

Кількість набраних балів: 3-5 балів - адекватне позитивне став­лення до себе, більше - завищена самооцінка, менше - занижена самооцінка, негативний результат (0 і менше) - негативне ставлення до себе, можливо, повне неприйняття себе.

3. Розташування «автопортрета» на аркуші. Зображення малюнка внизу сторінки - мінус 1 бал, якщо до цього і фігурка зображується маленькою - мінус 2 бали. Таке розташування свідчить про депресивний стан дитини, наявність в неї почуття неповноцінності. Найбільш несприятливим є розташування фігурки в нижніх кутах аркуша, а також те, що вона зображена в профіль (яка нібито прагне «втекти» з аркуша) - мінус 3 бали.

Малюнок розташований у центрі аркуша або дещо вище - 1 бал, малюнок є дуже великим, займає практично весь аркуш - 2 бали, до­датково до останнього ще й розташований анфас (обличчям до нас) - 3 бали.

 ЧИ ХОЧЕ ДИТИНА ДО ШКОЛИ?

     Звичайно, мами і тата швидше за все кажуть, що їхня дитина дуже хоче до школи. Та й дитина може цілком упевнено відповісти те ж саме. Але виникає питання: що це означає? Адже бажання піти до школи і бажання піти до школи ВЧИТИСЯ, погодьтеся, — різні речі!

     Дитина може відповісти «хочу до школи», тому, що всі його друзі вже ходять туди або збираються піти. Або, наприклад, тому, що так сказала мама. А ще — тому, що так усі роблять, так потрібно. Крім того, може спрацювати ефект новизни, адже діти відчувають потяг до чогось нового.

       Але все це не означає, що дитина розуміє всю важливість і труднощі навчання. Привабливий статус першокласника манить дитину. Вона розуміє, що бути першокласником — це щось цікаве. Їй хочеться стати школярем, виконувати шкільні правила. Суміш пізнавальної потреби і потреби в спілкуванні з дорослим на новому рівні створює нову для дитини «внутрішню позицію школяра». У дослідженнях щодо вивчення цього новотвору були отримані дуже цікаві результати. Дітям пропо­нували пограти в школу. У грі діти, в яких була присутня «внутрішня позиція школяра», обирали роль учня, а не вчителя. Вони хотіли, щоб зміст гри полягав у реальній навчальній діяльності (розв'язання при­кладів, читання, письмо).

Діти, в яких цей новотвір ще не був сформованим, прагнули до ролі вчителя, а замість конкретної навчальної діяльності віддавали перевагу грі в «перерву», грали «прихід» або «відхід» зі школи.

Виявити «внутрішню позицію школяра» можна в грі, але під час первинної діагностики ні педагог, ні батьки не має досить часу на це. Тому такий експеримент можна замінити спеціальною бесідою, що допоможе зро­зуміти, на якому етапі формування в дитини знаходиться «внутрішня позиція школяра». Ця бесіда містить питання, що дозволяють визначити наявність пізнавальної і навчальної мотивації в дитини, а також куль­турний рівень середовища, у якому вона зростає.

ТЕСТ НА ВИЗНАЧЕННЯ СФОРМОВАНОСТІ «ВНУТРІШНЬОЇ ПОЗИЦІЇ ШКОЛЯРА»

Поставте дитині наведені нижче питання і запишіть отримані від­повіді.

1.  Ти хочеш піти до школи?

2.  Ти хочеш ще на рік залишитися в дитячому садочку (вдома)?

3.  Що тобі найбільше подобається в дитячому садочку (вдома)?

4.  Ти любиш, коли тобі читають книжки?

5.  Ти сам просиш, щоб тобі почитали книжку?

6.  Які книжки в тебе є найулюбленішими?

7.  Чому ти хочеш піти до школи?

8.  Чи намагаєшся ти облишити роботу, коли у тебе не виходить?

9.  Тобі подобається шкільна форма і шкільне приладдя?

10. Якщо тобі вдома дозволять ходити в шкільній формі та користуватися шкільним приладдям, а в школу дозволять не ходити, то це тебе влаштує? Чому?

11. Якщо ми з тобою будемо грати в школу, то ким ти захочеш бути — учнем або вчителем?

12. Під час гри в школу що буде довшим — урок чи перерва?

          Оцінювання результатів

Враховуються відповіді на питання № 1, 2, 3, 4, 5, 10, 11, 12. Якщо «внутрішня позиція школяра» є сформованою, то відповіді на питання будуть такими: № 1 — Хочу йти до школи.

          № 2 — Не хочу залишитися ще на рік у дитячому садочку (вдома).

               № 3 — Ті заняття, на яких учили (букви, цифри тощо).

               № 4 — Люблю, коли мені читають книги.

               № 5 — Сам прошу, щоб мені почитали.

               № 10 — Ні, не влаштує, хочу йти до школи.

               № 11 — Хочу бути учнем.

               № 12 — Нехай буде довшим урок.

ОЦІНЮВАННЯ ЕМОЦІЙНОГО СТАВЛЕННЯ ДО ШКОЛИ

Тест «Кому що пасує?»

Запропонуйте дитині пограти в таку гру: «Зараз я тобі буду називати пари слів, наприклад, «гарний — поганий», а ти повинен сказати, кому більше пасує кожне з них — школяреві або дошкільникові?»

Другий варіант цієї гри. Попросіть дитину розкласти заздалегідь підготовлені вами картки з написаними на них словами: одну картку дитина повинна покласти у ранець (портфель, сумку і т. д.), іншу — у коробку з іграшками.

Пари слів із прикметниками-антонімами:

•    великий — маленький;

•   дорослий — дитячий;

•    веселий — сумний;

•    швидкий — повільний;

•    чистий — брудний;

•    солодкий — гіркий;

•    гладкий — колючий;

•   хворий — здоровий;

•   теплий — холодний;

•    активний — пасивний;

•   добрий — злий;

•    сміливий — боязкий;

•   бадьорий — втомлений;

•    сильний — слабкий;

•    світлий — темний.

Оцінювання результатів

Загальне позитивне ставлення до процесу навчання в школі оці­нюється за переважною кількістю прикметників з позитивним емо­ційним забарвленням, які дитина зараховує до шкільного життя.

      Наприклад, із запропонованих 15 пар прикметників 8 (чи понад 8) позитивно забарвлених дитина співвіднесла із навчальною, шкільною діяльністю. Це свідчить про загальне позитивне ставлення до школи.

ВИЗНАЧЕННЯ ДОМІНУВАННЯ ПІЗНАВАЛЬНОГО

АБО ІГРОВОГО МОТИВУ В МОТИВАЦІЙНІЙ СФЕРІ ДИТИНИ

Тест «Іграшка або казка»

Приготуйте заздалегідь не занадто привабливі іграшки та розташуйте їх на столику. Покличте дитину і запропонуйте їй протягом хвилини розглянути іграшки. Потім покличте малюка до себе та запропонуйте йому послухати казку. Оберіть для читання цікаву для шестирічного віку казку, якої малюк раніше не чув. На найцікавішому місці при­пиніть читати та запитайте в дитини, що їй в цей момент хочеться найбільше — пограти з виставленими на столику іграшками чи дослу­хати казку до кінця.

Чому зайці взимку носять білі шубки 

Зустрілися якось у лісі Мороз і Заєць.
Мороз нахвалявся:
- Я найсильніший у лісі. Кожного заморожу, перетворю на бурульку.
- Не хвалися Морозе Васильовичу, не здолаєш! — каже Заєць.
- Ні, здолаю!
- Ні, не здолаєш! - наполягає на своєму Заєць.
Сперечалися вони, сперечалися. Захотів Мороз заморозити Зайця. І каже: «Давай, Зайцю, поб’ємося об заклад, що я тебе переможу».
- Давай, - погодився Заєць.
(Тут читання переривається).
Мороз почав Зайця морозити. Холоду напустив, крижаним вітром закрутив. А Заєць почав бігати, скакати. Катається по снігу, співає:
Князеві тепло,
Князеві гаряче,
Гріє, горить Сонечко яскраве!
Стомився Мороз, міркує: «Який сильний Заєць». А сам ще сильніше лютує, такого холоду напустив, що кора на деревах лопається, тріщить. А Зайцеві байдуже.
Зовсім вибився із сил Мороз, а Заєць не замерз. Відступив Мороз від Зайця: «Хіба тебе заморозиш—дуже ти спритний та прудкий!»

Подарував Мороз Зайцеві білу шубку. Відтоді зайці взимку ходять у білих шубках.

Оцінювання результатів

      Діти, які мають пізнавальний інтерес, зазвичай бажають послухати продовження казки. Діти зі слабкою пізнавальною потребою бажають погратися. Але їхня гра, як правило, має маніпулятивний характер.

ДІАГНОСТИКА ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ

Методика «Таємничий лист»

Зверніться до дитині: «Ти отримав таємничого листа, але від кого він — невідомо. Унизу на цьому аркуші додається шифр. Подивись!»

Зміст листа може бути будь-яким: пов'язаним чи непов'язаним зі шкільною темою; невеликим за обсягом — 2-3 речення і підпис, а шифр — це звичайна система відповідності букв алфавіту і цифр:

1 - А; 2 - Б; 3 - В; 4 - Г; 5 - Ґ; 6 - Д; 7 - Е; 8 - Є; 9 - Ж; 10 - 3; 11 - И; 12 - І; 13 - Ї; 14 - Й; 15 - К; 16 - Л; 17 - М; 18 - Н; 19 - О; 20 - П; 21 - Р; 22 - С; 23 - Т; 24 - У; 25 - Ф; 26 - X; 27 - Ц; 28 - Ч; 29 - Ш; 30 - Щ; 31 - Ь; 32 - Ю; 33 - Я.

  Нехай дитина роздивиться аркуш із «Таємничим листом». Під Вашим керівництвом вона розшифровує перше слово. Розшифроване слово позначається на аркуші. Після цього оголошується перерва на 10 хвилин. Запитайте дитину, чи хоче вона довідатися, що написано в листі. Якщо дитина не цікавиться листом, тестування припиняється. Якщо дитина зацікавилася, нехай продовжує виконувати завдання.

Оцінювання результатів

Високий рівень пізнавальної активності — дитина розшифрувала увесь лист.

Середній рівень пізнавальної активності — дитина почала розшифровку, але не закінчила.

Низький рівень пізнавальної активності — дитина навіть не почи­нала розшифровку.

 ВИЗНАЧАЄМО ПРОВІДНУ РУКУ

Правша чи лівша? Точніше, праворукою чи ліворукою є дитина? Чи це важливо? Безумовно. Тому, що ліворукі діти вимагають іншого підходу. У таких малюків відзначають гарну зорову пам'ять, здібність до музики, малювання, конструювання. За партою таку дитину краще посадити зліва. Під час письмових робіт світло повинно падати справа.

Проведіть декілька простих вправ і визначте, хто ваше дитя.

1.     Поза Наполеона: попросіть дитину схрестити руки на грудях та

зверніть увагу на те, яка рука знаходиться зверху — ліва чи права.

2.     Намалюйте два однакових квадратики та попросіть дитину

заштрихувати їх: один — правою рукою, інший — лівою.

3.     Поставте перед малюком дві коробочки: одну — порожню, іншу — із ґудзиками або сірниками, і попросіть перекласти дрібні деталі з повної коробочки до порожньої. Якою рукою скористалася дитина?

4.     Візьміть маленький м'ячик і киньте його дитині. Якою рукою вона його спіймала?

5.     Запропонуйте малюкові поплескати у долоні та зверніть увагу на те, яка рука знаходиться зверху.

6.     Схрестіть пальці рук та покажіть дитині, як це робити. Нехай зробить так само. Ваше завдання — помітити, палець якої руки знаходиться зверху.

7.     Намалюйте два кружечки однакового діаметра (приблизно 3 см). Дайте дитині простий олівець у праву руку та попросіть поставити якомога більше крапок в одному із кружечків із закритими очима.

Те ж саме нехай дитина зробить лівою рукою. В якому із кружечків виявилося більше точних влучень?

А тепер порахуйте, в якій кількості проб провідною була права рука. А ліва? Якщо ви отримали рівний результат, - у дитини гармонійно працюють обидві півкулі головного мозку.

            

№	Проба	Рука
1	Поза Наполеона
2	«Квадратики»
3	Коробочки
4	М’ячик
5	Плескаємо у долоні
6	Схрещені пальці
7	«Кружечки»

ПЕРЕВІРЯЄМО МОВЛЕННЯ

Готовність або неготовність дитини до початку шкільного навчання визначається ще й за рівнем її мовленнєвого розвитку: адже саме за допомогою мовлення вона спроможна засвоювати (і засвоїти) всю систему знань. Якщо усне мовлення шестирічний малюк опанував до школи, то опанування письмового тільки має відбутися. Зверніть увагу на просту закономірність: чим краще в дитини-дошкільника розвинене усне мовлення, тим легше їй опанувати читання і письмо.

У дітей досить часто спостерігається недостатньо виражене відста­вання в мовленнєвому розвитку, що у дошкільному віці звичайно не привертає особливої уваги дорослих. Батьки розчулюються, почувши слова, неправильно вимовлені дитиною. Але надалі це дуже ускладнює опанування письма і призводить до появи специфічних помилок. Тому дуже важливо виявити навіть незначні відхилення в розвитку мовлення дошкільника та встигнути їх перебороти до початку навчання грамоти. Іноді потрібна допомога фахівців, наприклад, психолога і логопеда, а іноді для набуття необхідних мовленнєвих навичок малюкові вистачає декількох занять із батьками.

Якщо дитина не відвідувала дитячий садок, то перевірити її мов­леннєву готовність до навчання потрібно обов'язково. У дитячому садку за строго затвердженою програмою дошкільникам дають певні знання, формують у них необхідні навички та уміння. Ті ж діти, які виховувалися в домашніх умовах, досить часто мають багато мовлен­нєвих порушень.

ЩО ТА ЯК ПЕРЕВІРЯЄМО?

Правильність вимови. До початку навчання грамоти дитина повинна навчитися правильно і чітко вимовляти всі звуки. Неприпустимою є наявність в її мовленні повних звукових замін (сонеско замість сонечко, палта замість парта). Такі дефекти під час вимови звуків зазвичай впливають на письмо. Адже як дитина вимовляє, так і пише.

Наявність фонематичного слуху. Для його оцінювання запропонуйте дитині записати кілька слів - не буквами, а кружечками. Скільки звуків у слові - стільки і кружечків. Наприклад, слово кит потрібно зобразити трьома кружками, слово мама - чотирма. Перевірте, чи пра­вильно дитина зрозуміла завдання, а потім продиктуйте дитині слова, щоб вона записала їх у вигляді кружечків.

ДИМ	ТАТО	ПАРТА	МАЛИНА	ВІКНО	ГРІМ
○○○	○○○○	○○○○○	○○○○○○	○○○○○	○○○○

Покажіть дитині картинки, на яких намальовані тварини (на­приклад, лев, вовк, корова) і записані схеми їхніх назв у вигляді кру­жечків (за кількістю звуків у слові). Завдання дитини полягає в тому, щоб визначити, які кружечки відповідають певним словам.

Уміння розрізняти звуки. Чітке розрізнення на слух всіх звуків мови є однією з необхідних передумов опанування грамоти. Запис будь-якого слова припускає вміння визначити кожний звук, що є у ньому, і поз­начити його відповідною буквою. Якщо деякі звуки видаються дитині однаковими, під час письма вона неминуче зіштовхнеться із труднощами щодо вибору букв, що відповідають цим звукам. А це сприятиме появі помилок. Наприклад, якщо малюк не розрізняє на слух звуки [б] і [г], він не буде знати, яка перша буква (б або г) повинна бути написана в слові балка або в слові галка. Дослідження звукової диференціації звуків відбувається за спеціально підібраними картинками (назви предметів, зображених на них, різняться тільки одним звуком).

МАСКА – КАСКА, МАК – РАК, ЛУК – ЖУК, ЖАБКА – БАБКА

Обсяг словникового запасу. У дитини старшого дошкільного віку словниковий запас повинен становити не менше, ніж 2000 слів (у деяких деяких дітей він перевищує навіть 5000 слів)! У ньому повинні бути основні частини мови: іменники, дієслова, прикметники, числівники, займен­ники, прислівники, сурядні і підрядні сполучники. Для дослідження словникового запасу застосовується низка спеціальних прийомів, що дозволяють з'ясувати наявність або відсутність у дитини певних слів.

ТЕСТ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ОБСЯГУ СЛОВНИКА

Цей тест побудований за принципом відбору: пропонується певна (стандартна) сукупність слів; визначається, які із цих слів відомі ди­тині. Беручи до уваги отримані відповіді, оцінюємо словниковий роз­виток дитини взагалі. У вашому розпорядженні - п'ять стандартних взаємозамінних наборів. Тобто одній дитині ви можете давати один набір, іншій - другий...

Набори слів

1.     Велосипед, цвях, лист, парасолька, хутро, герой, гойдатися, з'єднувати, кусати, гострий.

2.     Літак, молоток, книжка, плащ, пір'я, друг, стрибати, розділяти, бити, тупий.

3.     Автомобіль, віник, блокнот, чоботи, луска, боягуз, бігти, зв'язувати, щипати, колючий.

4.      Автобус, лопата, альбом, капелюх, пух, ябіда, крутитися, чесати, м'який, тікати.

5.      Мотоцикл, щітка, зошит, черевики, шкіра, ворог, спотикатися, збирати, гладити, шорсткий.

Запропонуйте дитині уявити таку ситуацію: «Уяви собі, що ти зуст­рівся з іноземцем - людиною з іншої країни, яка погано розуміє нашу рідну мову. Він попросив тебе пояснити, що означає слово велосипед. Як ти відповідатимеш?»

Оскільки свої відповіді дитина дає в словесній формі, можна зробити висновок про її словник - як пасивний (знає значення лише окремих слів), так і активний (уживає ті або інші слова в активній мові). Якщо дитина не може дати словесної відповіді, то можете запропонувати їй намалювати предмет або показати значення цього слова за допомогою жестів чи рухів.

Цей тест не припускає перевірку вміння володіти поняттям, по­значеним певним словом. Трапляється так, що дитина цим поняттям володіє, але самого слова не знає і користується яким-небудь іншим.

Оцінювання результатів

Оцінкою в даному тестуванні є сума балів, виставлених за кожне з десяти слів набору.

0 балів - відсутнє розуміння слова. Дитина вам говорить, що таке слово їй незнайоме або неправильно пояснює його зміст. Наприклад: «Хутро - його кладуть у подушку і сплять на ньому».

1 бал - дитина розуміє значення слова, але своє розуміння може висловити тільки за допомогою малюнка, жестів чи дій.

1,5 бали - дитина словесно описує предмет, наприклад: «Велосипед - на ньому катаються, у нього буває два колеса, а буває три». Або: «Це - щоб на ньому кататися»; «Парасолька - щоб ховатися від дощу».

2 бали - дитина дає визначення, що наближається до наукового (тобто, воно містить вказівку про рід та окремі видові ознаки). На­приклад: «Лист - це папір, на якому можна написати про себе і пос­лати в конверті поштою».

Отже, максимальна оцінка у даному тесті дорівнює 2´10 = 20 балів.

Рівень словникового розвитку (сума набраних балів)
Низький	Середній	Високий
6,5	7-12	12,5

Оцінити стан «словника» дитини ви можете і за допомогою на­ступних завдань.

1.     Називання предметів, що належать до різних логічних груп. Наприклад, дитина повинна назвати всі відомі їй види дерев, квітів, тварин, птахів, комах.

2.     Добір узагальнених слів для групи однорідних предметів Попросіть дитину назвати одним загальним словом:

•   стілець, шафа, стіл, диван, крісло (меблі);

•   мама, брат, тато, дідусь (родина);

•   червоний, жовтий, синій, зелений (кольори);

•   собака, кішка, корова, мавпа (тварини);

•   трамвай, тролейбус, автобус, таксі (транспорт);

•   чашка, каструля, сковорода, склянка (посуд);

•   блузка, штани, футболка, куртка (одяг);

•   яблука, груші, сливи, абрикоси (фрукти).

3. Добір ознак до певного предмета.

•   Куртка - нова, червона, тепла;

•   сніг - білий, пухкий, блискучий;

•   сонце - тепле, пекуче, променисте, сяюче;

•   каша - смачна, гаряча, солодка, густа.

4. Добір можливих дій до предмета.

•   Книгу (купують, читають, розглядають);

•   дерево (саджають, удобрюють, ростять);

•   дитину (виховують, хвалять, люблять, навчають).

5.     Добір предметів до заданої дії.

•    Готують (обід, суп);

•    малюють (картину, будиночок);

•    гладять (дитину по голові, кошеня).

6.     Добір синонімів - слів, близьких за значенням.

ž Добрий, ласкавий, ніжний;

ž величезний, кремезний, великий.

7.      Добір антонімів - слів із протилежним значенням.

Дайте дитині завдання: «Назвати слова, протилежні за змістом».

ž Гарячий - холодний;

ž Швидко - повільно;

ž Високий - низький;

ž веселий - сумний;

ž гучний - тихий;

ž великий - ____;

ž холодний - ____;

ž добрий - ____;

ž сухий - ____;

ž товстий - ____;

ž твердий - ____;

ž розумний - ____;

ž легкий - ____;

ž голосний - ____.

Сформованість граматичних систем. Це, по суті, з'ясування питання, чи опанувала дитина існуючі в мові закономірності словозміни і слово­твору. Граматичну систему словозміни дитина з нормально розвиненим мовленням зазвичай опановує до чотирьох років, а систему слово­твору — до семи. Ці терміни доволі умовні. Іноді навіть семирічний малюк говорить: «доїхав метром», «гарячий кава», «ложе олівець», «біги швидше», «завірюшний день», «велосипедник - людина, що іде на велосипеді» тощо. Перевірка сформованості в дитини граматичних систем є важливою тому, що навіть завеликий словниковий запас не розв'язує проблеми повноцінності усного мовлення. Важливим також є вміння активно користуватися наявними словами, будувати з них речення і зв'язні висловлення, оскільки лише за цією умовою можна чітко та зрозуміло висловлювати свої думки. А для правильної побу­дови речень необхідним є вміння граматично правильно поєднувати слова між собою.

Володіння зв'язним мовленням. Зв'язне мовлення - це такі розгорнуті (що складаються з декількох речень) висловлення, які дозволяють чітко і послідовно викладати свої думки. Без вільного володіння зв'язним мовленням процес шкільного навчання неможливий (згадайте хоча б про звичайні відповіді на уроці), тому про його розвиток у дитини необхідно турбуватися вже в дошкільному віці.

Оповідання поділяють на фактичні і творчі. Перші містять реальні події (факти) на основі їхнього безпосереднього сприйняття, або по пам'яті. Другі складаються за активної участі творчої уяви, завдяки чому можуть доповнюватися певними деталями, що не існували в реальній ситуації. За формою оповідання можуть бути описовими та сюжетними. Описове оповідання - це опис реальних або зображених на картинці речей, рослин, тварин. Тут немає дійових осіб, немає жодних подій, а просто описуються характерні для даного предмета ознаки. Наприклад: «Цуценя чорне, кошлате; у нього маленькі вушка і короткий хвіст...» У сюжетному оповіданні є зачин (зав'язка), розвиток події, що доходить до певної кульмінації, і завершення події (розв'язка). Події в ньому повинні чергуватися в певній послідовності з урахуванням причинно-наслідкових зв'язків.

Запропонуйте дитині завдання для перевірки рівня володіння зв'язним мовленням.

1.  Прослухати та переказати близько до тексту раніше невідому дитині історію.

2.  Розповісти, як минув сьогоднішній день.

3.  Скласти невелику казку або оповідання.

4.  Описати картину із зображенням природи.

5.  Описати малюнки, на яких, наприклад, діти грають, допомагають дорослим, відпочивають біля моря.

6.  Охарактеризувати свою родину, друга або домашнього вихованця.

7.  Розповісти, як, наприклад, відбувалася підготовка до свята та саме свято, спробувати висловити та описати свої враження.

Дайте дитині таке завдання: «Розглянь картинку. Спробуй роз­повісти, що на нійнамальовано».

ПЕРЕВІРКА ФОНЕМАТИЧНОГО СЛУХУ

Методика «Звукові жмурки»

  Розкажіть дитині, що всі слова складаються зі звуків, які ми вимо­вляємо, і тому люди можуть чути та вимовляти слова. Для прикладу вимовте кілька голосних і приголосних звуків. Потім запропонуйте дитині пограти в «жмурки» зі звуками. Умови гри наступні: щоразу ви будете домовлятися, який звук потрібно шукати. Після цього ви називаєте дитині різні слова, а вона повинна сказати, чи присутній звук, який розшукуєте, у слові.

     Пропонується по черзі шукати звуки: [о], [а], [ш], [с].

    Всі слова необхідно вимовляти дуже чітко, виділяючи кожний звук, а голосні звуки — навіть вимовляти протяжливо (голосний, що розшукується, повинен бути наголошеним). Необхідно запропонувати дитині, щоб вона сама вимовила слідом за вами слово та послухала його. Можна повторювати слово декілька разів. (Море, шапка, шишка, машина, оса, колесо тощо.)

     Оцінювання результатів 

    На бланку фіксуються правильні і помилкові відповіді, а потім аналізується спосіб виконання завдання. Так, наприклад, зустрічаються діти, які відповідають, що потрібний звук є у всіх словах, що промо­влялися. У цьому випадку правильні відповіді потрібно розглядати як випадкові (аналогічно — якщо дитина вважає, що звуку, який необ­хідно знайти, немає у жодному слові). 

     Якщо дитина не припустилася жодної помилки, вважається, що фонематичний слух у неї розвинений добре.

     Якщо допущена одна помилка, вважається, що рівень розвитку фонематичного слуху — середній.

     Якщо допущено більше, ніж одна помилка, то завдання виконане погано і рівень розвитку фонематичного слуху низький.

Тест для перевірки рівня фонематичного слуху

       Запропонуйте дитині: «Давай з тобою задумаємо слово, наприклад, вікно. Я буду увесь час повторювати його, а потім заміню іншим словом, наприклад, табуретка. Як тільки почуєш інше слово, роби от так (на­приклад, плескай у долоні). Цим ти нібито засвідчиш мої помилки. Якщо ж я буду називати тільки те слово, що ми обрали, тоді наприкінці ти скажеш: «Все правильно». Зрозуміло?»

      Якщо ви переконалися, що малюк вас зрозумів, починайте тесту­вання. Воно містить чотири завдання. Перше завдання — тренувальне, і його результати не враховуються під час оцінювання виконання тесту. Інші три завдання враховуються.

Завдання перше — контрольна фонема [р]

Рама, рама, рама, рама, рама, рама, рама, лама, рама, рама, рама.

Рампа, рампа, рампа, рампа, рампа, рампа, рампа, лампа, рампа.

Окрик, окрик, окрик, окрик, окрик, окрик, оклик, окрик.

Друге завдання — контрольна фонема [с]

Син, син, син, син, син, син, тин, син, син, син, син, син.

Сон, сон, сон, сон, сон, сон, сон, сон, тон, сон, сон, сон, сон.

Коса, коса, коса, коса, коса, коса, коса, коза, коса, коса.

Ситий, ситий, ситий, ситий, ситий, ситий, шитий, ситий, ситий.

Третє завдання — контрольна фонема [ч]

Чуб, чуб, чуб, чуб, чуб, чуб, чуб, зуб, чуб.

Чадити, чадити, чадити, чадити, чадити, чадити, садити, чадити.

Чашка, чашка, чашка, чашка, чашка, чашка, кашка, чашка, чашка.

Чайка, чайка, чайка, чайка, чайка, байка, чайка, чайка, чайка, чайка.

Четверте завдання — контрольна фонема [г]

Гора, гора, гора, гора, гора, гора, гора, пора, гора, гора, гора.

Голос, голос, голос, голос, голос, голос, колос, голос.

Граб, граб, граб, граб, граб, граб, краб, граб, граб, граб, граб.

Пороги, пороги, пороги, пороги, пороги, пороки, пороги, по­роги.

Якщо в якомусь із рядів зі звичайним темпом промовляння (1 слово за секунду) дитина не змогла виявити «неправильне» слово або припустилася помилки, то через 1—2 наступні завдання потрібно повернутися до цього ряду та повторити його в більш повільному темпі (1 слово за 1,5 секунди).

Оцінювання результатів

Тест оцінюється за 4-бальною шкалою (від 0 до 3).

0 балів — якщо хоча б в одному завданні дошкільник не зміг пра­вильно помітити «зайве» слово, незважаючи на повторне вповільнене промовляння даного ряду слів.

1 бал — помітив «зайве» слово лише під час повторення ряду в уповільненому темпі.

2 бали — помітив «зайве» слово під час звичайного темпу промо­вляння, але не плеснув вчасно у долоні; назвав слово лише після прослуховування всього ряду.

3 бали — у всіх завданнях під час першого промовляння вчасно плеснув у долоні і правильно назвав «зайве» слово.

Рівень розвитку фонематичного слуху визначається за наступними критеріями:

Кількість отриманих балів	Рівень розвитку фонематичного слуху
0	Низький
1	Середній
2-3	Високий

Зверніть увагу, що вища оцінка 3 бали виставляється тільки за умови бездоганного виконання всіх трьох залікових завдань. За наявності помилок, оцінка за виконання тесту виставляється за тим завданням, що виконане гірше за всі (тобто, помилки, допущені в декількох за­вданнях, не підсумовуються).

ДІАГНОСТИКА ЗВ'ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ

 Тест «Складання оповідання за картинками»

Доберіть картинки із серії «оповідання у картинках», розріжте їх. Для старшого дошкільного віку достатньо 4-5 картинок, об'єднаних одним сюжетом.

Картинки перемішайте та запропонуйте дитині: «Якщо розташувати ці картинки одну за одною, вийде історія, а щоб правильно розкласти їх, потрібно здогадатися, що було на початку, що - наприкінці, а що - у середині». Нагадайте, що розкладати картинки потрібно зліва на­право, одну за одною, поруч, у рядок.

 Оцінювання результатів

Високий рівень виконання завдання — дитина правильно розташу­вала картинки, змогла скласти за ними оповідання, використовуючи поширені речення.

Середній рівень — дитина правильно розташувала картинки, але не склала оповідання, а просто описала те, що побачила.

  Низький рівень — дитина не змогла правильно розташувати кар­тинки і скласти оповідання.

ВИВЧЕННЯ РІВНЯ РОЗУМІННЯ ГРАМАТИЧНОЇ КОНСТРУКЦІЇ

A. Попросіть дитину уважно прослухати речення: «Петрик пішов у кіно після того, як дочитав книгу». Запитайте в дитини: «Що Петрик робив раніше — дивився кіно чи читав книгу?»

Б. Назвіть дитині один предмет і попросіть її змінити слово так, щоб воно означало багато предметів, наприклад: «Олівець — олівці; вікно — вікна». Запропонуйте їй наступні слова: КНИГА, РУЧКА, ЛАМПА, ВУХО, СТІЛ, МІСТО, БРАТ, ПРАПОР, ДИТИНА. Нехай вона утворить множину.

B. Запропонуйте дитині виконати певне доручення, наприклад: «Збери олівці, склади їх у коробку та поклади коробку на полицю». Потім запитайте в неї: «Де тепер знаходяться олівці, звідки ти їх взяв?»

Оцінювання результатів

Високий рівень — дитина правильно виконала всі три завдання.

Середній рівень — дитина правильно виконала лише два завдання із трьох.

Низький рівень — дитина виконала тільки одне завдання або не змогла виконати жодного.

ВИВЧЕННЯ ЗДАТНОСТІ ВІДРІЗНЯТИ СЛОВО ВІД ПРЕДМЕТА, ЯКИЙ ВОНО ПОЗНАЧАЄ

Тест «Яке слово є довшим?»

Придумайте пари слів, з якими буде працювати дитина, наприклад: олівець - олівчик, кіт - кошеня, хвіст - хвостик, вусики - вуса. Скажіть дитині: «Зараз ми з тобою будемо порівнювати слова. Я буду говорити тобі два слова, а ти будеш вирішувати, яке з них є довшим, а яке — коротшим. Тільки пам'ятай, що порівнювати потрібно самі слова, а не ті речі, що називаються цими словами. А тепер скажи, яке слово є довшим: черв'ячок чи змія? Після відповіді запитайте: «А чому воно є довшим?»

Оцінювання результатів

Високий рівень — дитина дає правильну відповідь на питання «Яке слово є довшим?», обґрунтовуючи свою відповідь тим, що в цьому слові більше букв.

Середній рівень — якщо дитина зазначає різницю в кількості складів або не дає пояснень під час правильних відповідей.

Низький рівень — дитина дає неправильну відповідь і не може її обґрунтувати. Ймовірно, з нею ніколи не проводилася робота зі зву­кового аналізу.

ЧИ ВМІЄ ДИТИНА КОНТРОЛЮВАТИ СВОЮ ПОВЕДІНКУ? ДІАГНОСТИКА ДОВІЛЬНОСТІ

Дитина прийшла до першого класу, і в неї змінився весь ритм життя: потрібно вчасно встати, встигнути до школи та не спізнитися, висидіти певний час на уроках. Тепер малюк повинен виконувати на­багато більше правил, ніж раніше, наприклад, піднімати руку, якщо хоче відповісти, писати тільки там, де скаже вчитель, тощо.

Для дитини шести років це не так вже і легко. Стримуватися, кон­тролювати свою поведінку, зважати на правила діти вчаться поступово. Непосиди, занадто активні діти довго та нелегко звикають до шкільних правил. Тому дуже важливо досліджувати довільну сферу, щоб зрозуміти, чим може допомогти дитині вчитель на початку шкільного життя.

ДОСЛІДЖЕННЯ РІВНЯ РОЗВИТКУ ДОВІЛЬНОЇ СФЕРИ

Тест «Графічний диктант»

Цей тест ви можете використати для визначення рівня розвитку довільної сфери дитини, а також вивчення її можливостей в області перцептивної та моторної організації простору. За його допомогою легко зрозуміти, як дитина вміє слухати і точно виконувати вказівки дорослого, правильно відтворювати на аркуші паперу заданий напрямок лінії, самостійно діяти за інструкцією дорослого.

Приготуйте звичайний аркуш у клітинку, олівець або ручку. На ньому, відступивши 4 клітинки від краю, поставте 3 точки одна під одною, на відстані 7 клітинок (по вертикалі).

Попередньо поясніть дитині завдання: «Зараз ми будемо малювати різні візерунки. Намагайся, щоб вони вийшли гарними та акурат­ними. Для цього потрібно уважно слухати мене. Я буду говорити, на скільки клітинок та в яку сторону ти маєш проводити лінію. Проводь тільки ті лінії, про які я скажу. Коли проведеш лінію, поче­кай, поки я не скажу, як необхідно проводити наступну. Наступну лінію потрібно починати там, де закінчилася попередня, не відри­ваючи олівця від паперу. Пам'ятай, де права рука? Витягни праву руку убік. Бачиш, вона вказує на двері (вікно, стіл, будь-який інший реальний орієнтир, наявний у приміщенні). Коли я скажу, що лінію потрібно провести праворуч, ви її проведете от так — до дверей (пока­зати на зразку). Це я проводжу лінію на одну клітку праворуч. А тепер я, не відриваючи руки, проводжу лінію на дві клітки нагору (малюєте на зразку відповідну лінію). Тепер витягни ліву руку (знову назвіть реальний орієнтир). От я, не відриваючи руки, проводжу лінію на три клітки вліво — до вікна. Зрозуміло, як потрібно малювати?»

Ви можете диктувати, орієнтуючись не на текст, а на самі зразки, — так вам буде набагато легше. Під час диктування робіть досить довгі паузи, щоб дитина встигала закінчити попередню лінію. На самостійне продовження візерунка відводьте півтори - дві хвилини. Поясніть дитині, що малюнок не обов'язково повинен бути розміщений по всій ширині сторінки. Під час малювання тренувального візерунка у вас є мож­ливість виправити дитячі помилки та показати, як правильно викону­вати завдання. А от під час виконання основного тесту такий контроль не потрібний, і ви повинні стежити тільки за тим, щоб дитиная не пере­вертала аркуш і починала новий візерунок із нової точки. За потреби, ви можете похвалити дитину, якщо помітили, що вона розгубилася.

Після того, як ви попередньо пояснили завдання, розпочинайте малювання тренувального візерунка.

Матеріал тесту містить 4 диктанти, перший з яких - трену­вальний.

1.           Починаємо малювати перший візерунок. Постав олівець на верхню точку. Увага! Малюй лінію: одна клітинка вниз. Не відривай олівець від паперу, тепер - одна клітинка праворуч. Одна клітинка вгору. Одна клітинка праворуч. Одна клітинка вниз. Одна клітинка праворуч. Одна клітинка вгору. Одна клітинка праворуч. Одна клітинка вниз. Далі продовжуй малювати такий же візерунок самостійно.

 

2.           Тепер постав олівець на наступну точку. Приготуйся! Увага! Одна клітинка вгору. Одна клітинка праворуч. Одна клітинка вгору. Одна клітинка праворуч. Одна клітинка вниз. Одна клітинка праворуч. Одна клітинка вниз. Одна клітинка праворуч. Одна клітинка вгору. Одна клітинка праворуч. А тепер самостійно продовжуй малювати той же візерунок.

 

3.           Увага! Три клітинки вгору. Одна клітинка праворуч. Дві клітинки вниз. Одна клітинка праворуч. Дві клітинки вгору. Одна клітинка праворуч. Три клітинки вниз. Одна клітинка праворуч. Дві клітинки вгору. Одна клітинка праворуч. Дві клітинки вниз. Одна клітинка праворуч. Три клітинки вгору. Тепер самостійно продовжуй малювати цей візерунок.

 

4.            Постав олівець на нижню точку. Увага! Три клітинки праворуч. Одна клітинка вгору. Одна клітинка ліворуч (слово ліворуч виділяється голосом). Дві клітинки вгору. Три клітинки праворуч. Дві клітинки вниз. Одна клітинка ліворуч (слово ліворуч знов виділяється голосом). Одна клітинка вниз. Три клітинки праворуч. Одна клітинка вгору. Одна клітинка ліворуч. Дві клітинки вгору. Тепер самостійно продовжуй малювати цей візерунок.

 

На самостійне виконання кожного візерунка відводиться півтори-дві хвилини. Загальний час проведення тесту зазвичай становить близько 15 хвилин.

Оцінювання результатів

Результати виконання тренувального візерунка не оцінюються. У кожному з наступних візерунків оцінюються окремо виконання дик­танту та самостійне продовження візерунка.

Точне відтворення візерунка — 4 бали (нерівність ліній, «тремтяча лінія», «бруд» не враховуються і не знижують оцінку).

Відтворення з помилкою в одній лінії — 3 бали.

Відтворення з декількома помилками — 2 бали.

Відтворення, в якому є лише подібність окремих елементів з на­явним візерунком — 1 бал.

Відсутність навіть подібності в окремих елементах — 0 балів.

За самостійне продовження візерунка оцінки виставляються за тією ж шкалою. Таким чином, за кожний візерунок дитина отримує дві оцінки: одну — за виконання диктанту, другу — за самостійне продов­ження візерунка. Кожна з них коливається від 0 до 4.

Тепер підсумуйте оцінки за роботу під час написання графічного диктанту: додайте оцінки за окремі візерунки, максимальну до міні­мальної. Причому проміжні оцінки можете не враховувати. Отримана оцінка може коливатися від 0 до 8 балів. Аналогічно із трьох оцінок за самостійну роботу виведіть загальну. Потім підсумуйте загальні оцінки. Тут суми балів можуть бути такими: від 0 балів (якщо за жодний ві­зерунок не отримано жодного балу) до 16 (якщо за всі три візерунки отримано по 4 бали як за роботу під час диктування, так і за само­стійну роботу).

ОЦІНЮВАННЯ ВМІННЯ ДІЯТИ ЗА ПРАВИЛОМ

Тест «Візерунок»

Методика складається з одного тренувального і трьох контрольних диктантів.

Перед початком тестування дайте дитині аркуші із завданням. На них уже намальований зразок візерунка і чотири серії фігур (а, б, в, г). Кожна серія розташовується одна під одною та являє собою три ряди дрібних геометричних фігур (розмір фігур 2´2 мм).

Скажіть дитині: «Ми будемо вчитися малювати візерунок. У тебе на аркуші намальовані ряди трикутників, квадратів і кружечків. Ми будемо з'єднувати трикутники і квадрати, щоб вийшов візерунок. По­трібно уважно слухати і робити те, що я говорю. Але обов'язковими є такі три правила.

1.     Два трикутники, два квадрати або квадрат із трикутником можна з'єднувати тільки через кружечок.

2.   Лінія нашого візерунка повинна йти тільки вперед.

3.     Кожне нове з'єднання необхідно починати з тієї фігурки, на якій зупинилася лінія, тоді лінія буде безперервною та у візерунку не буде проміжків.

Подивися на зразок на аркуші, як можна з'єднати трикутники і квадрати».

 

Потім скажіть: «Тепер вчись з'єднувати сам. Подивись на нижню смужку. З'єднай два квадрати, квадрат із трикутником, два трикутники, трикутник із квадратом» (вступна, тренувальна серія).

 

Стежте за тим, як дитина виконує завдання, і за потреби виправ­ляйте помилки та пояснюйте дитині, у чому вона помилилася. У про­цесі навчання потрібно зробити чотири з'єднання.

Тепер можна розпочинати першу серію завдань. Скажіть: «Тепер ми будемо малювати без підказок. Ти повинен уважно слухати і з'єднувати ті фігури, які я буду називати, але не забувай, що їх можна з'єднувати тільки через кружечок, лінія повинна бути безперервною, і малювати її потрібно увесь час уперед, тобто починати кожне нове з'єднання не­обхідно з тієї фігурки, на якій скінчилася лінія. Якщо помилишся, то не виправляй помилку, а починай із наступної фігурки».

Диктант для першої серії

З'єднай трикутник із квадратом, квадрат із трикутником, два трикутники, трикутник із квадратом, два квадрати, квадрат із трикут­ником, трикутник із квадратом, два квадрати, квадрат із трикутником, два трикутники, два трикутники, трикутник із квадратом.

Диктувати потрібно повільно, так, щоб дитина встигала виконати чергове з'єднання. Повторювати двічі не можна, тому що деяких дітей це може наштовхнути на виконання зайвих з'єднань.

Після того, як дитина закінчила роботу, можна розпочинати другу серію, а потім — третю. Серії відрізняються одна від одної лише ха­рактером відтвореного під час диктанту візерунка. Правила виконання роботи залишаються тими ж.

Диктант для другої серії

З'єднай квадрат із трикутником, два трикутники, трикутник із квадратом, два квадрати, ще раз два квадрати, квадрат із трикутником, два трикутники, трикутник із квадратом, квадрат із трикутником.

Диктант для третьої серії

З'єднай два квадрати, квадрат із трикутником, два трикутники, трикутник із квадратом, два квадрати, квадрат із трикутником, три­кутник із квадратом, квадрат із трикутником, два трикутники, трикутник із квадратом, квадрат із трикутником, два трикутники.

Оцінювання результатів

За кожне правильне з'єднання зараховується два бали. Правильними є з'єднання, що відповідають диктанту. Штрафні бали (по одному) нараховуються:

1.     За зайві з'єднання, не передбачені диктантом (крім тих, що зустрічаються в кінці і на початку візерунка, тобто тих, що починають диктант і наступних за ним);

2.     За «розриви» — пропуски «зон» з'єднання — між правильними з'єднаннями.

Решта можливих видів помилок не враховуються зовсім, тому що їхня наявність автоматично знижує кількість балів, що нараховуються. Остаточна кількість набраних балів обчислюється за рахунок різниці між кількістю правильно набраних балів і кількістю штрафних балів (від перших віднімають другі).

Максимально можлива кількість балів у кожній серії — 24 (0 штраф­них балів). Максимально можлива кількість балів за виконання всього завдання — 72.

60-72 бали — достатньо високий рівень уміння діяти за правилом. Дитина може одночасно враховувати кілька правил під час роботи.

48-59 балів — уміння діяти за правилом сформоване недостатньо. Дитина може втримувати під час роботи орієнтацію тільки на одне правило.

36-47 балів — низький рівень уміння діяти за правилом. Дитина постійно плутається і порушує правило, хоча й намагається на нього орієнтуватися.

Менше 36 балів — уміння діяти за правилом не сформоване.

ОЦІНЮВАННЯ ВМІННЯ ДІЯТИ ЗА ЗРАЗКОМ

Тест «Будиночок»

Даний тест — це завдання на змальовування картинки, на якій зображений будиночок, окремі деталі якого складені з елементів про­писних букв. Завдання дозволяє виявити вміння дитини орієнтуватися у своїй роботі на зразок, уміння точно скопіювати його, виявляє особ­ливості розвитку довільної уваги, просторового сприйняття, сенсомоторної координації і тонкої моторики руки.

Приготуйте аркуш паперу, олівець і зразок «Будиночок».

Скажіть дитині: «Перед тобою знаходиться аркуш паперу та олівець. На цьому аркуші я прошу тебе намалювати точно таку картинку, яку ти бачиш на цьому малюнку (перед дитиною покладіть аркуш із «Буди­ночком»). Не квапся, будь уважним, намагайся, щоб твій малюнок був точно таким же, як цей, на зразку. Якщо ти щось не так намалюєш, то стирати гумкою або пальцем нічого не можна, а потрібно поверх не­правильного або поруч із ним намалювати правильно. Тобі зрозуміле завдання? Тоді берися до роботи».

Під час роботи зверніть увагу дитини на важливі моменти:

1)  якою рукою вона малює (правою чи лівою);

2)  як вона працює за зразком: чи часто дивиться на нього; чи проводить повітряні лінії над малюнком-зразком, що повторюють контури картинки; чи звіряє зроблене зі зразком або, мигцем глянувши на нього, малює по пам'яті;

3)  швидко або повільно проводить лінії;

4)  чи відволікається під час роботи;

5)  що говорить або запитує під час малювання;

6)  чи звіряє після закінчення роботи свій малюнок зі зразком.

Коли дитина повідомляє про закінчення роботи, їй потрібно за­пропонувати перевірити, чи все в неї правильно. Якщо вона побачить неточності у своєму малюнку, то може їх виправити, але це обов'язково потрібно відзначити.

Оцінювання результатів

Для оцінювання можна використовувати наступні показники.

ž  Точність відтворення малюнка: подивіться, чи є на малюнку ди­тини всі деталі (дим, труба, лінія, що зображує основу будиночка, тощо).

ž  Збереження розміру малюнка або окремих його деталей (помилкою -вважається збільшення реального розміру більше, ніж у два рази).

Правильне зображення елементів малюнка (кілець диму, паркану, штрихування на даху тощо).

ДОСЛІДЖЕННЯ РІВНЯ САМОРЕГУЛЯЦІЇ І САМОКОНТРОЛЮ

Тест «Палички і хрестики»

Приготуйте звичайний аркуш у клітинку з полями та попросіть ди­тину писати палички і хрестики так, як це написано у вашому зразку, протягом 5 хвилин. Зразок:

| + | + | - | + | + | -

При цьому необхідно дотримуватись таких правил:

1.       Писати хрестики і палички точно в такій же послідовності, що і у зразку.

2.       Переходити на інший рядок тільки після знака «—».

3.       Не можна писати на полях.

4.       Кожний знак потрібно писати в одній клітинці.

5.       Дотримуватись відстані між рядками у 2 клітинки. Переконайтеся, що дитина чітко зрозуміла інструкцію. Якщо ж ви припускаєте, що дитина із таким складним завданням не впорається, почніть із більш легких, наприклад, нехай спочатку копіює тільки одну паличку ( | ) або один знак (+), потім копіює ряд | + | + | + |, і так далі.

Оцінювання результатів

Ознакою високого рівня розвитку самоконтролю в дитини є точне виконання завдання, коли вона не відволікається, самостійно знаходить і виправляє свої помилки, намагається писати знаки акуратно, не по­спішає закінчити роботу скоріше, а намагається перевірити напи­сане.

ДОСЛІДЖЕННЯ РІВНЯ РОЗВИТКУ САМОРЕГУЛЯЦІЇ

Тест копіювання безглуздих складів

Заготовте декілька зразків. Це можуть бути безглузді склади, напи­сані каліграфічним почерком. Один набір складів із наведених п'яти демонструється дитині на спеціальній картці. «Подивися, — говорите ви дитині, — тут щось написано. Ти ще не вмієш писати прописні букви, тому я прошу тебе просто змалювати їх. Уважно подивися, як тут написано, і зроби точно так на цьому аркуші». Час виконання завдання ви можете не обмежувати.

Якщо дитина злякалася і відмовляється писати букви, можете запро­понувати їй перемалювати для початку будиночок, потім — нескладний геометричний візерунок (кружки, ромбики, квадратики), і тільки потім — буквені склади. Оцінюйте тільки виконання останнього завдання.

 

Оцінювання результатів

1 бал — карлючки.

2 бали — є подібність до зразком, але розпізнається не більше трьох букв.

3 бали — прочитується принаймні 4 букви.

4 бали — можна прочитати всі букви.

5 балів — кожна буква написана чітко, вся фраза має нахил не більше, ніж на 30 градусів.

Кількість отриманих балів	Рівень розвитку саморегуляції
1	Низький
2-3	Середній
4-5	Високий

ОЦІНЮВАННЯ РІВНЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ДІЙ, УМІННЯ

КЕРУВАТИСЯ СИСТЕМОЮ УМОВ ЗАВДАННЯ

Методика «Малювання по точках» («Зразок і правило»)

Методика містить 6 завдань, кожне з яких знаходиться на окремому аркуші. Зразками в завданнях № 1 і 5 є неправильні трикутники, у завдан­ні № 2 — неправильна трапеція, у завданні № 3 — ромб, у завданні № 4 — квадрат, у завданні № 5 — чотирипроменева зірка.

Покладіть перед дитиною аркуші із завданням. Покажіть дитині аркуш із завданням № 1 і скажіть: «Подивися: у тебе в завданні намальовано так само, як у мене».

Звертаючи увагу на вершини трикутника-зразка, продовжуйте: «Бачиш, тут були точки, які з'єднали так, що вийшов цей малюнок (потрібно вказати лише на сторони трикутника; слова вершина, сто­рони, трикутник не вимовляються). Поруч намальовані інші точки (потрібно вказати на точки, зображені праворуч від зразка). Ти сам з'єднаєш ці точки лініями так, щоб вийшов точно такий малюнок. Тут є зайві точки. Ти їх залишиш, не будеш з'єднувати.

Тепер подивись на свої завдання: ці точки однакові чи ні?» Отри­мавши відповідь «ні», скажіть: «Правильно, вони різні. Отут є чорні, сірі і прозорі. Ти повинен запам'ятати правило: однакові точки з'єднувати не можна. Не можна проводити лінію від чорної точки до чорної, від сірої до сірої або від прозорої до прозорої. Лінію можна прово­дити тільки між різними точками. Запам'ятав, що потрібно робити? Потрібно з'єднати точки, щоб вийшов точно такий же малюнок, як отут (потрібно звернути увагу на зразок-трикутник).

Однакові точки з'єднувати не можна. Якщо ти проведеш лінію неправильно, скажи, я зітру її гумкою, вона не буде зарахована. Коли зробиш цей малюнок, перегорни сторінку. Там будуть інші точки та інший малюнок, ти будеш малювати його».

Після закінчення інструктажу дайте дитині простий олівець. Під час виконання завдання можете стирати на прохання дітей неправильно проведені лінії, стежити за тим, щоб не було пропущене яке-небудь завдання, за потреби підбадьорювати дитину.

Оцінка результатів

Основним показником виконання завдання є сумарний бал (СБ). Він отримується у такий спосіб. У кожному завданні насамперед ус­тановлюється точність відтворення зразка. У завданнях № 1 і 5 відтво­реним зразком (хоча б приблизно) вважається будь-який трикутник, у завданнях № 2, 3 і 4 — будь-який чотирикутник, у завданні №6 — будь-яка зірка. Незавершені фігури, які можуть бути доповнені до перелі­чених вище, також уважаються відтвореним зразком.

Якщо дитина відтворила зразок хоча б приблизно, вона отримує по одному балу за кожний правильно відтворений елемент фігури (у завданнях № 1-5 елемент є окрема лінія, у завданні №6 — промінь). Правильно відтвореним вважається елемент, що не має порушень пра­вила (тобто той, що не містить з'єднання однакових точок). Крім того, нараховується по одному балу за:

•   дотримання правила, тобто якщо воно не було порушено в даному завданні жодного разу;

•   повністю правильним є відтворення зразка (на відміну від приблиз­ного);

•   одночасне дотримання обох вимог (що можливо тільки у випадку повністю правильного відтворення).

Сумарний бал є сумою балів, отриманих дитиною за всі 6 завдань. Бал, отриманий за кожне із завдань, може коливатися: у завданнях № 1 і 5 — від 0 до 6, у завданнях № 2, 3, 4 і 6 — від 0 до 7. Таким чином, сумарний бал може коливатися від 0 (якщо немає жодного правильно відтвореного елемента та в жодному із завдань не до­тримане правило) до 40 (якщо всі завдання виконані безпомилково). Стерті, тобто оцінені самою дитиною як неправильні, лінії під час оцінювання не враховуються.

У багатьох випадках достатньою є більш проста оцінка — кількість правильно виконаних завдань (КВЗ). КВЗ може коливатися від 0 (не виконане жодне завдання) до 6 (виконані всі 6 завдань).

33—40 балів (5-6 завдань) — високий рівень орієнтування у заданій системі вимог, дитина може свідомо контролювати свої дії.

19—32 бали (3-4 завдання) — недостатній розвиток орієнтування на систему вимог, що обумовлено невисоким рівнем розвитку довіль­ності.

Менше 19 балів (2 і менше завдань) — надзвичайно низький рівень регуляції дій, постійно порушує задану систему вимог, запропоновану дорослим.

ЧИ ГОТОВА РУКА ДО ПИСЬМА? ДІАГНОСТИКА ДРІБНОЇ МОТОРИКИ

Від того, наскільки добре розвинені м'язи руки, залежить не тільки успішність дитини в опануванні письма, але й те, наскільки добре буде розвиватися її мовлення. Дрібна моторика — це такий різновид рухів, в яких беруть участь дрібні м'язи наших рук. Коли дитина зовсім мала, вона через силу втримує у своїх неслухняних ручках ложку, брязкальце. Але малюк дорослішає, його рухи стають більш точними та усвідомле­ними. Йому вже не складно донести ложку до рота, намалювати не­складний малюнок. Рухи наших рук не є безумовним рефлексом, як ходьба, біг, стрибки. Вони вимагають спеціального розвитку.

За допомогою яких занять і вправ можна розвивати дрібну моторику? Малювання, вирізання ножицями, збирання конструктора, ліплення із пластиліну і глини — всі ці заняття сприяють розвитку дитячої руки.

ВИВЧЕННЯ КООРДИНАЦІЇ РУХІВ,

ВЗАЄМОДІЇ РУКИ ТА ОЧЕЙ

Тест «Три окружності»

Для проведення тесту приготуйте аркуш щільного паперу і но­жиці.

Намалюйте на щільному папері зображення трьох окружностей, причому кожна окружність повинна бути намальованою трьома лініями: двома вузькими та однією широкою (відстань між лініями — 1,5 мм).

А тепер запропонуйте дитині вирізати коло по широкій лінії про­тягом хвилини. Дозволяється друга спроба (після першої невдачі).

Оцінювання результатів

Припустимим є не більше двох перерізувань вузької лінії. За більшу кількість перерізувань результат оцінюється як негативний. Якщо ж перерізувань лінії не було, то в дитини — високий рівень розвитку координації рухів.

ВИВЧЕННЯ РОЗВИТКУ ТОЧНОСТІ РУХІВ

Тест «Доріжки»

За допомогою цього тесту можна визначити підготовленість руки до опанування письма, сформованість уваги і контролю за власними діями.

Запропонуйте дитині з'єднати лінією машину з будиночком, не з'їжджаючи з доріжки.

Оцінювання результатів

Рівень виконання завдання можна вважати високим, якщо виходи за межі доріжки відсутні, а олівець відривався від паперу не більше трьох разів.

Рівень виконання завдання середній, якщо дитина припустилася одного-трьох виходів за межі доріжки, лінія є доволі чіткою та упев­неною, а олівець відривався від паперу не більше п'яти разів.

Рівень виконання низький, якщо дитина припускається більше трьох виходів за межі доріжки, малює нерівну, тремтячу, дуже слабку, майже непомітну лінію або робить це навпаки з дуже сильним натиском.

ВИВЧЕННЯ ШВИДКОСТІ РУХІВ І РІВНЯ РОЗВИТКУ

КООРДИНАЦІЇ КИСТІ РУКИ

Тест «Змійка»

Запропонуйте дитині протягом 30 секунд поставити точки в центрі якомога більшої кількості кружків.

Оцінювання результатів

Під час оцінювання результатів ви повинні підрахувати загальну кількість точок, поставлених дитиною, а потім з отриманої кількості відняти кількість точок, поставлених поза кружком або на його межі. Отримана кількість балів і є показником успішності виконання за­вдання.

Високий рівень розвитку — 34 бали і вище.

Рівень вище середнього — 27-33 бали.

Середній рівень — 18-26 балів.

Рівень нижче середнього — 12-17 балів.

Низький рівень розвитку — до 11 балів.

 ПЕРЕВІРЯЄМО ПАМ'ЯТЬ. ДІАГНОСТИКА МНЕМІЧНИХ ЗДІБНОСТЕЙ

Пам'ять шестирічної дитини є особливо багатою на образи кон­кретних предметів. Дошкільний період — найсприятливіший час для розвитку пам'яті. Саме в цей віковий проміжок малюк із легкістю запам'ятовує найрізноманітнішу інформацію. Протягом усього дошкіль­ного віку пам'ять удосконалюється і змінюється. Вона розвивається дуже інтенсивно, тому що дітям властиво ставити безліч питань та сприймати величезну кількість інформації. Поки в дитини ще пере­важає наочно-образна пам'ять. Але вже виникає та розвивається сло­весно-логічна, під час спогадів починають виокремлюватися істотні ознаки предметів. І хоча в шість років запам'ятовування здебільшого ще має мимовільний характер, починають розвиватися довільна увага і пам'ять, дитина вже може самостійно поставити собі завдання щось згадати або запам'ятати. Це бажання потрібно заохочувати, навчати малюка запам'ятовування за допомогою ігор та вправ, контролювати правильність засвоєння інформації. Адже незабаром малюк піде до школи, і всі навички, які були закладені в дошкільному віці, стануть базою для його шкільних досягнень.

ДОСЛІДЖЕННЯ ЗОРОВОЇ ПАМ'ЯТІ

Тест Д. Векслера

Можна перевірити зорову пам'ять дитини за допомогою методики Д. Векслера. Малюкові пропонуються 4 малюнки. На кожний із них дозволяється подивитися протягом 10 секунд. А потім дитина повинна відтворити їх на чистому аркуші паперу.

Оцінювання результатів

A.             Дві перехрещені лінії та два прапорці — 1 бал.

Правильно розташовані прапорці — 1 бал.

Правильний кут перетинання ліній — 1 бал.

Максимальна оцінка цього завдання — 3 бали.

Б. Великий квадрат із двома діаметрами — 1 бал.

Чотири маленьких квадрати у великому — 1 бал.

Два діаметри з усіма дрібними квадратами — 1 бал.

Чотири точки у квадратах — 1 бал.

Точність у пропорціях — 1 бал.

Максимальна оцінка цього завдання — 5 балів.

B.   Великий прямокутник із маленьким у ньому — 1 бал.

Всі вершини внутрішнього прямокутника з'єднані з вершинами зовнішнього прямокутника — 1 бал.

Маленькі прямокутники точно розміщені у великому — 1 бал.

Максимальна оцінка цього завдання — 3 бали.

Г. Відкритий прямокутник із правильним кутом на кожному краї — 1 бал.

Центр і ліва (або права) сторона відтворені правильно — 1 бал.

Фігура правильна за винятком одного неправильно відтвореного кута - 1 бал.

Фігура відтворена правильно — 3 бали.

Максимальна оцінка цього завдання — 3 бали.

Максимальний результат тесту — 14 балів.

 ВИВЧЕННЯ КОРОТКОЧАСНОЇ ЗОРОВОЇ ПАМ'ЯТІ

Напишіть на аркуші паперу шість цифр і запропонуйте дитині їх назвати вголос. На запам'ятовування кожної цифри приділяється дві секунди. Потім попросіть її повторити цифри по пам'яті в будь-якій послідовності.

7 3 6 1 9 4

Оцінювання результатів

Під час оцінювання результату виконання завдання з кількості правильно відтворених цифр відніміть кількість помилково названих цифр. Якщо дитина назвала цифри в правильній послідовності, до­дайте ще 1 бал.

Високий рівень — 7 балів.

Рівень вище середнього — 6 балів.

Середній рівень — 3-5 балів.

Рівень нижче середнього — 2 бали.

Низький рівень — 0-1 бал.

 ВИВЧЕННЯ ОБСЯГУ КОРОТКОЧАСНОЇ ТА ДОВГОСТРОКОВОЇ ПАМ'ЯТІ

Заздалегідь заготуйте п'ять рядів простих фігур, причому ряди по­винні ускладнюватися. Покажіть дитині перший ряд фігур. Попросіть її уважно розглянути фігури і намагатися їх запам'ятати. Потім за­беріть зразок — нехай малюк малює по пам'яті. І таким чином — усі п'ять рядів.

Час показу рядів:

1 ряд — 2 секунди;

2 ряд — 3 секунди;

3 ряд — 4 секунди;

4 ряд — 5 секунд;

5 ряд — 6 секунд.

Обсяг короткочасної пам'яті ви будете визначати за кількістю фігур у відтвореному ряді (у балах).

Для визначення обсягу довгострокової пам'яті запропонуйте ди­тині через день згадати, які фігури вона копіювала вчора. Результати роботи оцінюються так само.

Оцінювання фігур у балах (за кожну фігуру):

1 ряд — по 0,5 бала;

2 ряд — по 1 балу;

3 ряд — по 1,5 бала;

4 ряд — по 2 бали;

5 ряд — по 2,5 бали.

Максимально можлива кількість балів — 30,5. Взявши це число за 100%, ви зможете приблизно визначити обсяг короткочасної і дов­гострокової пам'яті дитини.

 ПЕРЕВІРКА РІВНЯ РОЗВИТКУ СЛУХОВОЇ ПАМ'ЯТІ

Тест Д. Венгера «10 слів»

Увага! Головна умова проведення цього тесту — повна тиша!

За допомогою цього тесту ви зможете досліджувати не тільки довільне запам'ятовування та слухову пам'ять, а також стійкість уваги та уміння концентруватися.

Запропонуйте дитині запам'ятати 10 слів. Слова повинні бути про­стими і короткими (одно- або двоскладові), непов'язані між собою за змістом. Це може бути такий ряд: кіт, ліс, дим, ніч, голка, міст, брат, кінь, вікно, стілець.

У вас завжди повинен бути запасний ряд слів на той випадок, якщо тестування доведеться повторити через певний проміжок часу. Для цього ви можете використати такі слова: стіл, каша, крейда, рука, слон, парк, хвіртка, вікно, бак, щеня.

Повільно прочитайте дитині слова і попросіть її повторити все, що вона запам'ятала: «Зараз я прочитаю тобі десять слів. Вони всі тобі знайомі. Слухай уважно і запам'ятовуй їх. А потім повториш те, що запам'ятав. Слова можеш повторювати в будь-якому порядку. Нама­гайся запам'ятати якомога більше слів».

Перед другим та третім повтореннями слів скажіть: «Я знову про­читаю тобі ті ж самі слова, а ти знов повториш їх. Ти повинен сказати всі слова, які запам'ятав. Не важливо, називав ти їх під час першого повторення чи ні».

Потім прочитайте ці ж слова вдруге, а дитина повинна знову по­вторити все, що запам'ятала. Процедура повторюється доти, поки ди­тина не запам'ятає всі 10 слів (але не більше п'яти разів). Перед п'ятим повторенням скажіть: «Зараз я назву слова востаннє, а ти намагайся запам'ятати якомога більше слів».

Крім інструкції ви не повинні більше нічого говорити, можете лише підбадьорювати дитину.

Оцінювання результатів

Високий рівень розвитку слухової пам'яті — дитина з першого разу запам'ятовує 4-5 слів, а всі десять слів — через 3-5 повторів.

Низький рівень розвитку слухової пам'яті — дитина навіть після 6-7 повторів не може запам'ятати і відтворити всі слова. Це може свідчити про слабку нервову систему або про мінімальні мозкові дис­функції. Зазвичай у таких дітей є проблеми і з увагою.

ОЦІНЮВАННЯ ЗНАЧЕННЄВОЇ ПАМ'ЯТІ

Тест «Запам'ятай фрази»

Повільно прочитайте дитині такі, наприклад, фрази:

1.  Восени йдуть дощі.

2.  Діти люблять гратися.

3.  У саду ростуть яблуні і груші.

4.  У небі летить літак.

5.  Хлопчик допомагає своїй бабусі.

Попросіть дитину повторити ті фрази, які їй вдалося запам'ятати. При цьому головним є передача змісту кожної фрази, дослівний повтор не є обов'язковим.

Якщо з першого разу дитина не змогла повторити всі фрази, про­читайте їх ще раз.

Оцінювання результатів

Високий рівень розвитку значеннєвої пам'яті — дитина впоралася із завданням після 2 або 3 спроби.

Низький рівень розвитку значеннєвої пам'яті — дитина навіть після 6-7 повторів неспроможна запам'ятати фрази.

 ОЦІНЮВАННЯ МЕХАНІЧНОЇ ПАМ'ЯТІ І ЗДАТНОСТІ ДО ОСМИСЛЕНОГО ЗАПАМ'ЯТОВУВАННЯ

Попросіть дитину запам'ятати пари слів, які ви прочитаєте на по­чатку тестування.

Серія А

ТАРІЛКА - СУП

ПОШТА - ЛИСТ

ЗИМА - СНІГ

БУЛКА - БОРОШНО

ОЛІВЕЦЬ - ПАПІР

МАШИНА - ДОРОГА

МУЛЬТФІЛЬМ - ТЕЛЕВІЗОР

БУКВИ - КНИГА

ЧОБІТ - НОГА

РИБА - ВОДА

Потім зачитайте тільки перші слова пар, а дитина повинна згадати, яке слово було у парі другим. Підрахуйте правильно відтворені пари слів. Це — показник розвитку значеннєвої пам'яті.

Зачитайте інші пари слів.

Серія Б

КНИГА – ВІКНО

РУКА - ХМАРА

ВИДЕЛКА – СПРАВА

СОСНА – ЛОЖКА

СПИНА – ЛАМПА

КОРОВА – СТІЛ

ЯЩИК – ПАЛЕЦЬ

ЧИСЛО – ДАХ

НОЖИК – ЛІТО

КОШИК - СВІЧКА

Дитина повинна повторити ті слова-пари, які вона запам'ятала. (Ви читаєте тільки перші слова в парі.)

Оцінювання результатів

А тепер підрахуйте правильно відтворені слова. Це — показник розвитку механічної пам'яті. Порівняйте результати серії А з резуль­татами серії Б. У такий спосіб ви зможете встановити співвідношення між механічною і значеннєвою пам'яттю дитини.

 ДОСЛІДЖЕННЯ СЛУХОВОЇ ПАМ'ЯТІ ДИТИНИ

ПІД ЧАС ЗАПАМ'ЯТОВУВАННЯ АБСТРАКТНИХ ПОНЯТЬ

Арифметичний тест Д. Векслера

Досить часто дитина може добре впоратися із завданнями на пряму лічбу та зазнає значних труднощів під час зворотної лічби. У цьому випадку починає працювати не тільки слухова пам'ять, але і довільна увага та здатність подумки перетворювати матеріал.

Прямий ряд. Я назву тобі кілька цифр, а ти їх повтори саме у такому порядку.

2,  4;

3,  7, 2;

4,  6, З, 8;

9, 5, 3, 7, 5;

1,3, 5, 2, 8, 3;

8, 3, 6, 2, 4, 5, 1.

Зворотний ряд. Я назву тобі кілька цифр, а ти повтори їх у зво­ротному порядку. Наприклад, я скажу: «Два, чотири», а ти повториш: «Чотири, два».

7, 3;

2, 8, 4;

6, 3, 7, 2;

9, 3, 6, 2, 1;

4, 8, 7, 2, 6, 9;

5, 7, 9, 4, 8, 3, 6.

Оцінювання результатів

Високий рівень розвитку слухової пам'яті:

·        5-6 цифр під час прямого повторення;

·        4-5 цифр під час зворотного повторення.

ОЦІНЮВАННЯ ЗДАТНОСТІ ДО УПІЗНАВАННЯ

Тест «Впізнай фігури»

Запропонуйте дитині подивитися на картинки (їх — по п'ять у ряді). Крайня зліва картинка — зразок. Дитині потрібно визначити і сказати, яка з чотирьох наступних картинок є схожою на першу.

Це — тренувальна спроба. Подальшу роботу потрібно розпочинати, якщо ви переконалися, що дитина повністю зрозуміла завдання.

Далі ви показуєте дитині наступні картинки, по черзі з 1-ї до 10-ї. Експеримент триває доти, поки дитина не розв'яже всі 10 завдань.

Оцінювання результатів

Відмінним є результат, якщо дитина впоралася з усіма завданнями за 45-60 секунд.

ДОСЛІДЖЕННЯ ОБРАЗНОЇ ПАМ'ЯТІ

Приготуйте табличку з 12 картинками. Протягом 30 секунд дайте дитині розглянути картинки. А тепер сховайте табличку і попросіть малюка намалювати або сказати вам, які картинки він запам'ятав. Оцініть результат за кількістю правильно відтворених образів. Норма для шестирічної дитини — 6 і більше образів.

ВИВЧЕННЯ ЗОРОВОЇ ПАМ'ЯТІ

Тест «Чого не вистачає?»

Покладіть перед дитиною іграшки (або картинки) — до 10 штук. Нехай роздивиться їх протягом 1-2 хвилин, потім відвернеться, а ви поміняєте іграшки місцями або одну з них заберете. Запитайте в ди­тини: «Чого не вистачає?»

Орієнтовні зображення на картинках, які ви можете показати: цебро, сонечко, апельсин, стіл, велосипед, телефон, ведмедик, тарілка, книга, черепаха.

Оцінювання результатів

Високий рівень розвитку зорової пам'яті — дитина легко помічає зникнення трьох іграшок, називає їх.

Середній рівень — дитина помічає зникнення 1-2 іграшок.

Низький рівень — дитина не може назвати іграшку, що зникла.

Тест опосередкованого запам'ятовування О. М. Леонтьєва

Доберіть 10-15 слів, які потрібно буде запам'ятати дитині. При­готуйте картки із картинками (приблизно 20-30 картинок). Причому картинки не повинні бути прямою ілюстрацією до слів.

Слова для запам'ятовування: обід, світло, птах, сад, одяг, на­вчання, дорога, ніч, стілець, поле, помилка, ліс, молоко, кінь, миша. Скажіть дитині: «Зараз я буду зачитувати слова, а ти, щоб краще запам'ятати, — обирай картку з малюнком, що тобі потім допоможе згадати назване мною слово».

Першим вимовляється, наприклад, слово молоко. Щоб запам'ятати це слово, дитина повинна обрати картку із зображенням корови.

На вибір картки до кожного слова дається 30 секунд, хоча деякі діти працюють швидше. Розпитайте дитину, чому вона обрала саме цю картку до цього слова.

Після того, як ви прочитали всі слова, зробіть 15-хвилинну перерву та пограйтеся з дитиною. Після закінчення цього часу покажіть дитині картинки, шо вона обрала для запам'ятовування, та попросіть назвати слова, які вона запам'ятала.

Оцінювання результатів

Кількість правильно названих слів свідчить про рівень розвитку в дитини логічних зв'язків у процесі запам'ятовування.

УВАГА! УВАГА! А ЗАРАЗ ПЕРЕВІРИМО УВАГУ!

Головна особливість уваги дітей-дошкільників — це те, що вона виникає під впливом зовні привабливих предметів. Дитина може зосе­реджувати увагу доти, поки її цікавить той або інший об'єкт. Навіть у шестирічок увага ще рідко виникає під впливом якої-небудь поставленої мети. Тобто вона ще є мимовільною. Появі і розвитку довільної уваги передує формування регульованого сприйняття та активне опанування мовлення. Чим кращим в дитини є розвиток мовлення, чим вищим є рівень розвитку сприйняття, тим раніше виникає й довільна увага.

Обсяг уваги дошкільника є ще дуже невеликим. Дитина може зосереджувати свою увагу на чомусь привабливому лише протягом 12-20 секунд. Стійкість уваги залежить від індивідуальних особли­востей кожної дитини.

ОЦІНЮВАННЯ СТІЙКОСТІ УВАГИ

Тест «Переплетені лінії»

Запропонуйте дитині малюнок, на якому зображені 10 перепле­тених ліній.

Кожна лінія має номер на початку (ліворуч) і в кінці (праворуч). Однак ці номери не збігаються.

Попросіть дитину уважно простежити за кожною лінією від її по­чатку до кінця. При цьому не можна користуватися ручкою, олівцем або пальцем, стежити потрібно тільки очима. Дитина повинна назвати номер лінії ліворуч, а потім — номер лінії праворуч. Фіксуйте час ви­конання всього завдання, помилки в роботі тощо.

Оцінювання результатів

Більшість дітей у віці 6 років можуть впоратися із цим завданням практично без помилок за 1-2 хвилини.

ОЦІНЮВАННЯ СТІЙКОСТІ,РОЗПОДІЛУ І ПЕРЕКЛЮЧЕННЯ УВАГИ

Тест «Кільця»

Для проведення тесту вам знадобиться таблиця із зображенням кілець, що мають розриви в різних частинах. 

Бажано, щоб кільця за розміром були приблизно такими, як малі букви у букварі.

Для оцінювання стійкості уваги дитини попросіть її якнайшвидше знаходити і закреслювати кільця з розривом у певному місці (на­приклад, праворуч).

Оцінювання результатів

Зазвичай за 2 хвилини дитина шести років переглядає 10-11 рядків. Але під час першої спроби вона може зробити багато помилок. Під час подальшого тренування помилок стає все менше й менше, а продук­тивність роботи підвищується.

ВИВЧЕННЯ ДОВІЛЬНОСТІ ПЕРЕКЛЮЧЕННЯ УВАГИ

Тест «Зоопарк»

Приготуйте 10 карток із зображенням шести тварин на кожній із них. Завдання виконується п'ять разів.

Поясніть дитині: «Відбери картки із зображенням курочки і ко­нячки, але не бери картинки із зображенням ведмедя». (Ви можете взяти картинки з будь-якими тваринами, які знайдете.)

Після виконання цього завдання змішайте картки і запропонуйте дитині знов відібрати їх за тим же принципом. При цьому попросіть дитину уважно подивитися на всі зображення, згадати, яку умову вона почула під час першого відбирання.

Після виконання другого відбирання змішайте картки знову. Але перед третім відбиранням поясніть дитині, що тепер вона не повинна брати картки із зображенням курочки і конячки, — тепер потрібно брати тільки картки із зображенням ведмедя. Перед четвертим відби­ранням запитайте в дитини, які картинки потрібно брати, а які — не можна. Попросіть її повторити вголос нове завдання. Перед п'ятим від­биранням попросіть дитину згадати зміст першого завдання і відібрати картки відповідно до нього.

Оцінювання результатів

Після виконання дитиною всіх п'яти завдань ви зможете зробити висновки про особливості переключення її уваги і за потреби розвити цю здатність, повторюючи вправи з різними картинками.

ОЦІНЮВАННЯ РІВНЯ УВАГИ

Тест «Знайди ляльку»

Приготуйте картинку, на якій зображені сім ляльок. Попросіть ди­тину: «Знайди серед інших картинок таку ж ляльку, як та, що сидить на поличці». 

Можна скористатися й іншими картинками:

Попросіть дитину, щоб вона розповіла вам про свої міркування під час виконання цього завдання.

Оцінювання результатів

Якщо дитині легко виконувати це завдання, можете оцінити рівень розвитку уваги як високий.

Якщо дитина витратила на виконання завдання: доволі часу, але все-таки впоралася із завданням, вважайте рівень розвитку уваги се­реднім.

Якщо ж завдання не виконане зовсім, рівень розвитку уваги — низький.

Тест «Знайди відмінності»

Приготуйте дві однакові картинки, на яких обов'язково повинні бути п'ять відмінностей. Такі завдання зустрічаються в дитячих журналах, у розвивальних книгах-прописах. Дитина розглядає картинки протягом 1-2 хвилин, потім розповідає про знайдені нею відмінності.

Попросіть дитину: «Подивися уважно на ці картинки. Тут є 5 від­мінностей. Знайди їх і розкажи мені». 

Оцінювання результатів

П'ять відмінностей знайдені швидко — високий рівень.

Знайдені не всі відмінності (2-4), на виконання завдання витра­чено багато часу — середній рівень.

Відмінності не знайдені, або знайдена тільки одна відмінність — низький рівень.

Тест «Знайди пару»

Приготуйте заздалегідь картинку, на якій будуть намальовані парні предмети, у даному випадку — автомобілі. Запропонуйте дитині: «Знайди пару кожному автомобілю».

Оцінювання результатів

Якщо дитина швидко знайшла пари до кожного автомобіля — ви­сокий рівень.

Знайшла пари не до всіх автомобілів (більше половини) або витра­тила багато часу на виконання завдання — середній рівень.

Знайшла лише 1 пару, дуже довго виконувала завдання — низький рівень.

ВИЯВЛЕННЯ ШВИДКОСТІ РОЗПОДІЛУ І ПЕРЕКЛЮЧЕННЯ УВАГИ, ЇЇ ОБСЯГУ ТА СТІЙКОСТІ

Тест «Коректурна проба»

Що можна визначити за допомогою цього тесту?

•   Рівень концентрації уваги (кількість помилок).

•   Ступінь довільної регуляції поведінки (зменшення кількості по­милок після того, як з'являється чіткий критерій закінчення ро­боти).

•   Рівень вольової готовності (прийняття інструкції і форми, в якій вона отримується, — зовнішня схема або внутрішня, словесна ін­струкція).

•   Рівень стомлюваності і працездатності дитини.

Запропонуйте дитині таблицю з будь-якими знаками — буквами, фігурами, цифрами, картинками. Для дітей, що вміють читати, це може бути сторінка з книжки, без картинок, з доволі великими буквами. Під час буквеної форми коректурної проби дитина повинна якнайшвидше знаходити і закреслювати різними способами три певних букви. Наприклад, букву А — поперечною рискою, букву К — вертикальною, а букву Ц — хрестиком. 

Якщо ви обрали небуквену форму тесту, завдання залишається таким же: наприклад, коло потрібно закреслювати поперечною рискою, квадрат — вертикальною, а зірку — хрестиком.

Необхідно також зробити зразок на невеликому прямокутному ар­куші паперу (приблизно 30´10 см), на якому фігури або букви будуть закреслені саме так, як це потрібно зробити дитині.

Крім того, під час тестування вам знадобиться секундомір або го­динник із секундною стрілкою. Ваше завдання — фіксувати час вико­нання завдання.

Дитині можна сказати, що ви хочете перевірити її силу волі, вит­ривалість або пам'ять, можете просто пограти з нею у школу. Ви гово­рите, що вона повинна уважно переглянути весь аркуш і закреслювати фігурки (або букви) так, як буде задано, після чого голосно та виразно прочитайте інструкцію: «Слухай мене уважно, щоб добре запам'ятати і не переплутати, які фігурки потрібно закреслювати. Розглянь свій аркуш та закресли всі, повторюю, всі кружечки, навскіс справа наліво, всі квадрати — зліва направо, а трикутники — хрест навхрест. Повторюю: всі кружечки закреслюєш справа наліво, квадрати — зліва направо, а трикутники — хрест навхрест. Ти запам'ятав, що потрібно робити? Повтори, будь ласка, а потім починай працювати».

Під час пояснення ви демонструєте зразок, але під час тесту­вання забираєте його. Якщо дитина не зрозуміла і просить повторити завдання, зробіть це обов'язково. Якщо ви відчуваєте, що дитина не зрозуміла, але боїться або соромиться запитати, повторіть самі ще раз, без її прохання. Ви повинні бути впевненими, що дитина все почула і зрозуміла. Потім попросіть дитину повторити інструкцію, перевіряючи, чи правильно вона запам'ятала, яку фігуру (або букву) вона повинна закреслювати і як саме.

Якщо дитина не може впоратися із завданням, плутається, по­кладіть перед нею заготовлений зразок.

Коли з'являється багато помилок і пропущених букв, а дитина частіше дивиться у вікно, ніж на аркуш, голосно скажіть: «Мабуть, ти утомився, але тобі залишилося попрацювати лише одну хвилину, а потім ти — вільний». Після цього уважно подивіться, чи змінився характер діяльності дитини, чи підвищилася її працездатність.

Цей тест можна використати і для отримання інформації про пра­цездатність дитини. Із цією метою кожні 30 секунд робіть оцінювання кольоровим олівцем на бланку (заздалегідь попередивши про це ди­тину). Далі підрахуйте кількість знаків, переглянутих за кожні 30 секунд, і складіть графік продуктивності (по вертикальній осі відкладається кількість переглянутих за кожні 30 секунд знаків, а по горизонталі — витрачений на роботу час 30-секундними відрізками). Крива, що має тенденцію до деякого підвищення наприкінці роботи, рівномірну висоту лінії в середині і невеликий спуск на початку, вважається нормальною кривою працездатності з вираженим стійким періодом опрацювання.

Різкі коливання по всій довжині кривої працездатності або зниження наприкінці роботи свідчать про швидке виснажування уваги.

Оцінювання результатів

Під час роботи потрібно спостерігати за дитиною і відзначати, через який час починає знижуватися її працездатність. Помилкою вважається не тільки неправильно закреслена, але й пропущена буква або фігура.

Як інтерпретувати отримані результати? Насамперед не забувайте, що ця методика є багатоплановою, тобто ви аналізуєте кілька психоло­гічних параметрів. Один з найважливіших — це рівень довільної регуляції діяльності дітей. Ви звертаєте увагу, по-перше, на вміння сприйняти завдання, а по-друге, — на форму, в якій це завдання сприймається.

Діти, в яких не сформована вольова готовність, тобто діти з низькою довільністю, взагапі не можуть сприйняти завдання, відволікаються на­віть за наявності зразка, припускаються багатьох помилок уже в перші хвилини роботи, іноді навіть починають малювати або розфарбовувати фігурки. Тільки нагадування дорослого, його постійний контроль здатні повернути їх до роботи.

Сприймати завдання і працювати за зразком діти можуть із 5-5,5 років. Однак уже деякі шестирічки та більшість дітей 6,5-7 років сприй­мають і словесну інструкцію, за якою схеми діяльності «будуються» у свідомості дитини, тому вона не має потреби в зовнішніх опорах та підказках. Саме такий рівень є оптимальним для школи. Навіть діти, які в цьому віці ще відчувають потребу в зразку, у принципі готові до навчання, тому що вони все-таки сприймають завдання. Просто їм необхідне додаткове тренування, особливо тренування довільного запам'ятовування. Діти, які не сприймають завдання в принципі, до навчальної діяльності не готові.

Не менш важливим є параметр — рівень концентрації уваги. Його характеризує насамперед кількість помилок, які робить дитина.

Діти 5-6 років можуть працювати протягом 4-5 хвилин. Для дітей цього віку нормою вважають наявність 1-2 помилок за хвилину ро­боти.

Через 5 хвилин роботи в п'яти-, шестирічних (або 10 хвилин у семирічних) дітей кількість помилок різко збільшується, вони почи­нають відволікатися, саме в цей момент ви й даєте нову інструкцію (говорите, що залишилося попрацювати всього одну хвилину). Після усунення невизначеності, коли діти розуміють, що робота є близькою до завершення, їхня діяльність повинна нормалізуватися, а помилки, що з'явилися, — зникнути.

Саме це вміння концентруватися, довільно регулювати свою діяль­ність і зосереджуватися є необхідним не тільки для успішного навчання в школі, але й для успішної діяльності взагалі.

Цей тест свідчить також і про ступінь стомлюваності, астенічності дітей. Слабкі діти дуже швидко утомлюються і припускаються багатьох помилок не через 5-10 хвилин (що є цілком нормальним), а вже через 2-3 хвилини. Однак будьте уважні і не плутайте цих дітей із дітьми, в яких дуже низький рівень вольової готовності, тому що астенічні діти в першу хвилину сприймають завдання та починають правильно закреслювати фігури, просте порушення діяльності в них починається раніше, у той час як у дітей із низькою довільністю помилки, спроби відходу і відволікання з'являються із самого початку.

ЩО ТИ БАЧИШ, ЩО ТИ ЧУЄШ, ЩО ТИ ВІДЧУВАЄШ? ВИВЧЕННЯ СПРИЙНЯТТЯ

У дошкільників уже відносно сформовані всі аналізатори, на основі яких продовжують розвиватися всі види чутливості. У шестирічному віці значною є роль відчуття і сприйняття. 80% всієї інформації про навколишній світ дитина отримує за допомогою зору. У шестирічної дитини значно точнішим стає вміння розрізняти кольори: малюк знає не тільки декілька основних кольорів, але й безліч їхніх відтінків.

Гострота слуху в дитини є нижчою, ніж у дорослого. Однак під час сприйняття музичних творів дитина вже здатна відчувати ритм та темп.

У цей віковий період значно вдосконалюється кінестетична і так­тильна чутливість. Дитина вже здатна розрізняти предмети за їхньою вагою, навіть якщо різниця є не дуже значною.

Можна помітити й значні зміни в сприйнятті простору. У дитини з'являється потреба й інтерес розібратися у всіх формах, що їй зус­трічаються. Дещо складнішим для малюка цього віку є розв'язання завдань на окомір.

Сприйняття дитини шести років ще має мимовільний характер. Однак до семи років діти вже можуть ставити перед собою метою ви­вчення властивості того чи іншого предмета, порівняння предметів між собою.

Саме розвиток сприйняття дає можливість дітям дізнаватися про властивості предметів, відрізняти одні предмети від інших, з'ясовувати зв'язки і відносини, що існують між ними.

ОЦІНЮВАННЯ ЦІЛІСНОСТІ СПРИЙНЯТТЯ

Тест «Чого не вистачає на малюнку?»

Для проведення цього тесту вам знадобиться секундомір. Покажіть дитині 7-8 картинок із зображенням знайомих предметів, попросіть її уважно подивитися на кожну картинку і назвати відсутню деталь (тобто сказати, чого саме не вистачає на малюнку). 

Оцінювання результатів

Фіксуйте час сприйняття всіх картинок за допомогою секундоміра і правильність визначення відсутніх ознак.

10 балів (дуже високий рівень) — дитина назвала всі 7-8 неточностей менше, ніж за 25 секунд.

8-9 балів (високий рівень) — час пошуку всіх неточностей тривав 26-30 секунд.

4-7 балів (середній рівень) — час пошуку тривав від 31 до 40 се­кунд.

2-3 бали (низький рівень) — час пошуку тривав 41-45 секунд.

0-1 бал (дуже низький рівень) - час пошуку тривав понад 45 се­кунд.

Тест «Упізнай, хто це?»

Поясніть дитині, що ви покажете їй частини, фрагменти малюнка, за якими потрібно буде визначити те ціле, до якого ці частини нале­жать, тобто відновити цілий малюнок за його фрагментами.

Покажіть дитині малюнок, на якому аркушем паперу прикриті всі фрагменти, за винятком фрагмента а. За цим фрагментом запропонуйте , дитині вгадати, що намальовано на всій картинці. На розв'язання цього завдання їй відводиться 10 секунд. Якщо за цей час дитина не зуміла правильно відповісти на поставлене запитання, то на такий же час — 10 секунд — покажіть їй наступний, дещо повніший фрагмент, і так далі, до тих пір, поки дитина не здогадається, що намальовано на картинці.

Оцінювання результатів

Діти шести років зазвичай можуть упоратися із таким завданням вже під час розглядання другого фрагмента (за 20 секунд).

Тест «Чим залатати килимок?»

За допомогою цього тесту можна визначити, наскільки дитина є здатною практично використати образи побаченого, збережені в ко­роткочасній пам'яті, під час розв'язання наочних завдань.

Покажіть дитині малюнки, на яких зображені два килимки, а також шматочки-різноманітної матерії. Цими шматочками матерії необхідно залатати наявні на килимках дірки таким чином, щоб малюнки ки­лимка і латок збігалися.

Завдання: «Добери з декількох шматочків матерії (вони намальо­вані внизу) такий, який пасував би найбільше до малюнка килимка (він намальований вгорі). 

Оцінювання результатів

Результат вважається відмінним, якщо дитина впоралася із за­вданням за 40-50 секунд.

Тест «Намиста»

За допомогою цього тесту можна виявити кількість умов, яких може дотриматися дитина в процесі діяльності під час сприйняття завдання на слух.

Заготовте аркуш із малюнком кривої, що зображує нитку.

Для роботи в дитини повинно бути не менше шести фло­мастерів або олівців різних кольорів. Робота складається із двох частин: І частина (основна) — виконання завдання (малювання намиста), II час­тина — перевірка роботи і, за потреби, перемальовування намиста.

Інструкція до І частини завдання: «У тебе на аркуші намальована нитка. На цій нитці потрібно намалювати п'ять круглих намистинок так, щоб нитка проходила через їхню середину. Всі намистини по­винні бути різного кольору, середня намистина повинна бути синьою. (Інструкція повторюється двічі.) Починай малювати».

Інструкція до II частини завдання (виконання цієї частини тесту починається після того, як дитина виконала першу частину): «Зараз я ще раз розповім, які потрібно було намалювати намиста, а ти перевір свій малюнок, чи все зробив правильно. Якщо помітиш помилку, зроби поруч новий малюнок. Слухай уважно». (Умова тесту повторюється ще раз у повільному темпі, кожна окрема умова виділяється голосом.)

Оцінювання результатів

Для оцінювання оберіть найкращий із двох отриманих варіантів.

1-й  рівень — завдання виконане правильно, враховані всі п'ять умов: положення бусин на нитці, форма бусин, їхня кількість, використання п'яти різних кольорів, фіксований колір середньої бусини.

2-й  рівень — під час виконання завдання враховані 3-4 умови.

3-й  рівень — під час виконання завдання враховані 2 умови.

4-й  рівень — під час виконання завдання враховано не більше од­нієї умови.

ЗАВДАННЯ НА ОРІЄНТАЦІЮ ЗА ФОРМОЮ, РОЗМІРОМ

І КОЛЬОРОМ, ЗА ВІДСТАННЮ ТА НАПРЯМКОМ

«Геометричний тест»

Завдання 1

1)Покажи всі трикутники.

2)Покажи всі фігури червоного кольору.

3)Покажи всі маленькі квадрати.

4)Покажи всі великі кола.

Завдання 2 

Намалюй смужки так, як вони розташовані на верхній картинці.

Завдання 3

Назви, у плаття якого кольору одягнені дівчатка.

Завдання 4

На верхньому малюнку ти бачиш кольори. З'єднай олівцем кожну квіточку з відповідним кольором.

синій    блакитний    білий    червоний    рожевий    жовтий    фіолетовий

Завдання 5

Покажи та розкажи, яка пташка сидить вище, яка — нижче.

Завдання 6

Розкажи, яка черепашка подолала найдовший (найкоротший) шлях.

Оцінювання результатів

Високий рівень орієнтації за формою, розміром і кольором, за від­станню та напрямком діагностуються тоді, коли всі завдання виконані швидко та правильно.

ДОСЛІДЖЕННЯ УЯВИ

У старшому дошкільному віці, коли починає з'являтися довільність у запам'ятовуванні, дитяча уява з репродуктивної перетворюється на творчу. Уява шестирічок уже поєднується з мисленням, залучається до процесу планування дій. Діяльність дітей набуває усвідомленого, цілес­прямованого характеру. Здебільшого творча уява малят виявляється в сюжетно-рольових іграх. Наприкінці періоду дошкільного дитинства у деяких дітей уява існує у двох основних формах:

а) довільне і самостійне продукування дитиною якої-небудь ідеї;

б) виникнення уявлюваного плану її реалізації.

У цьому віці дитяча уява виконує декілька важливих функцій. По-перше, вона дозволяє дитині краще пізнати навколишній світ, легше розв'язувати поставлені перед нею завдання. А по-друге, саме уява за­безпечує психологічний захист вразливої дитячої душі від надмірних переживань і травм.

ДІАГНОСТИКА РІВНЯ РОЗВИТКУ ТВОРЧОЇ УЯВИ

Тест «Придумай оповідання»

Дайте дитині завдання придумати оповідання про когось або про щось протягом 1 хвилини, а потім переказати його протягом 2 хвилин. Це може бути будь-яка історія або казка.

Оцінювання результатів

Уява дитини в даному тесті оцінюється за наступними ознаками.

ž  Швидкість складання оповідання.

ž  Незвичність, оригінальність сюжету.

ž  Розмаїтість образів, що використані в оповіданні.

ž  Точність та деталізація цих образів.

ž  Емоційність образів.

За кожною з названих ознак оповідання може отримати від 0 до 2 балів залежно від того, наскільки в ньому виражені ті чи інші ознаки з перелічених вище.

Швидкість придумування оповідання оцінюється:

2 балами — якщо дитині вдалося придумати оповідання протягом не більше, ніж 30 секунд;

1 балом — якщо складання оповідання тривало від 30 секунд до 1 хвилини;

0 балів — якщо за 1 хвилину дитина так і не змогла нічого при­думати.

Незвичність, оригінальність сюжету оцінюється:

2       балами — якщо сюжет оповідання повністю придуманий самою дитиною, оригінальний;

1 балом — якщо дитина додає до побаченого або почутого що-небудь від себе;

0 балів — якщо дитина механічно переказує те, що вона коли-не­будь бачила.

Різноманітність образів оцінюється:

2 балами — якщо в оповіданні є чотири або більше персонажів (речей, подій);

1 балом — якщо в оповіданні налічується 2-3 персон'ажі;

0 балів — якщо в оповіданні йдеться лише про одного персо­нажа.

Точність і деталізація образів оповідання оцінюється:

2 балами — якщо об'єкти, що згадуються в оповіданні, характери­зуються трьома або більше ознаками;

1 балом — якщо, крім назви (імені), зазначаються ще 1-2 оз­наки;

0 балів — якщо персонажі в оповіданні лише називаються і ніяк додатково не характеризуються.

Емоційність створених образів оцінюється:

2 балами — якщо саме оповідання і його передача оповідачем є доволі емоційними;

1 балом — якщо в оповідача емоції недостатньо виражені, а слу­хачі емоційно слабко реагують на оповідання під час його прослуховування;

0 балами — якщо образи оповідання не справляють жодного вра­ження.

Висновки про рівень розвитку уяви:

10 балів — дуже високий;

8-9 балів — високий;

4-7 балів — середній;

2-3 бали — низький;

0-1 бал — дуже низький.

Тест «Намалюй що-небудь»

Дайте дитині аркуш паперу, набір кольорових олівців і попросіть її намалювати все, що їй заманеться. На виконання завдання відво­диться 4-5 хвилин.

Оцінювання результатів

Якість малюнка оцінюється за наступними критеріями.

10 балів — дитина за відведений час придумала і намалювала щось незвичайне, що свідчить про неабияку фантазію та багату уяву. Деталі і образи малюнка ретельно підібрані.

8-9 балів — дитина придумала і намалювала щось доволі оригі­нальне, емоційне та кольорове. Деталі малюнка дібрані непогано.

5-7 балів — дитина придумала і намалювала те, що не є новим, але має елемент творчої фантазії. Малюнок справляє на глядачів певне емоційне враження.

3-4 бали — дитина намалювала щось дуже просте, неоригінальне. Фантазія простежується слабко. Деталі не дуже добре опрацьовані.

0-2 бали — за відведений час дитина так і не зуміла нічого приду­мати та намалювала лише окремі штрихи і лінії.

Висновки про рівень розвитку уяви:

10 балів — дуже високий;

8-9 балів — високий;

4-7 балів — середній;

2-3 бали — низький;

0-1 бал — дуже низький.

ДІАГНОСТИКА ЦІЛІСНОСТІ СПРИЙНЯТТЯ І РІВНЯ РОЗВИТКУ РЕПРОДУКТИВНОЇ УЯВИ

Тест «Незакінчені малюнки»

Дитині пропонується блок послідовних малюнків, що наштовхують її на повне зображення.

Закрийте всі малюнки аркушем білого паперу і, послідовно від­криваючи зображення від А до Г, запропонуйте дитині визначити, що ж тут намальовано.

Оцінювання результатів

Чим швидше дитина впоралася із цим завданням, тим краще в неї розвинена репродуктивна уява.

Тест «Придумай гру»

Дайте дитині завдання за п'ять хвилин придумати яку-небудь гру і докладно розповісти про неї, відповідаючи на ваші питання.

1.     Як називається гра?

2.     У чому полягає її зміст?

3.     Скільки гравців необхідно для її проведення?

4.     Які ролі виконують учасники гри?

5.     Як буде відбуватися гра?

6.     Які її правила?

7.     Чим повинна закінчитися гра?

8.     Як будуть оцінюватися результати гри та успіхи окремих її учасників?

Оцінювання результатів

У відповідях дитини повинно оцінюватися не мовлення, а зміст придуманої гри. Тому малюкові необхідно допомагати, ставити навідні запитання, але не підказувати відповіді.

Критерії оцінювання

ž Оригінальність і новизна;

ž продуманість умов;

ž наявність різних ролей;

ž наявність правил;

ž точність критеріїв оцінювання успішності проведення гри.

За кожним із цих критеріїв дитина може отримати від 0 до 2 балів.

0 балів — повна відсутність певної ознаки;

1 бал — наявність, але недостатня виразність у грі даної ознаки;

2 бали — виразна виразність у грі даної ознаки.

Підрахувавши суму балів, можна визначити рівень розвитку уяви

дитини:

10 балів — дуже високий рівень;

8-9 балів — високий рівень;

4-7 балів — середній рівень;

2-3 бали — низький рівень;

0-1 бал — дуже низький рівень.

ВИВЧАЄМО МИСЛЕННЯ

Що являє собою процес мислення? Це процес пізнання людиною навколишньої дійсності за допомогою розумових процесів: аналізу, синтезу, суджень тощо.

Існують три види мислення:

1.   наочно-дійове (коли навколишня дійсність пізнається за допомогою маніпулювання предметами-іграшками);

2.   наочно-образне (коли навколишня дійсність пізнається за допо­могою уявлення про предмети, явища);

3. словесно-логічне (коли пізнання відбувається за допомогою понять, слів, міркувань).

Саме до шести-семи років у дитини починає формуватися словесно-логічне мислення, що пов'язане з використанням і перетворенням по­нять. Але воно ще не є провідним.

Всі види мислення тісно пов'язані між собою. Під час розв'язання завдань словесні міркування спираються на яскраві образи. У той же час розв'язання навіть найпростішого завдання вимагає словесних узагальнень.

ДОСЛІДЖЕННЯ РОЗВИТКУ МИСЛЕННЯ ТА

ОПОСЕРЕДКОВАНОЇ ПАМ'ЯТІ

Тест «Піктограма»

Вам знадобиться аркуш білого паперу (стандартний аркуш форма­ту А4); простий олівець; добірка з 10-12 слів і словосполучень.

Для дітей шести років ви можете використати наступний набір: веселе свято, обман, смачна вечеря, розставання, строга вихователька, розвиток, важка робота, сліпий хлопчик, теплий вітер, страх, хвороба, весела компанія.

Дитині потрібно прослухати всі слова, добре їх запам'ятати і пов­торити наприкінці заняття (або наприкінці тестування). Щоб краще запам'ятати слова, на аркуші потрібно намалювати що-небудь, що нагадує це слово. Але малювати можна тільки картинки, а не букви. Малюнки повинні вміститися на одному аркуші. Якість малюнків не є ва­жливою — головне, щоб вони правильно відтворювали зміст слова.

Слова і словосполучення (як одна форма) читайте повільно, при цьому уважно стежте за тим, щоб дитина малювала не букви, а тільки певні зображення. Якщо вона починає малювати великі фігурки, які зай­мають основну частину аркуша, то можна нагадати про те, що аркуш — один, і на ньому потрібно буде вмістити всі картинки. Це нагадування потрібно зробити один раз, приблизно після 2-3-го слова. За необхід­ності аркуш можна перевернути, однак при цьому дитині обов'язково необхідно сказати про те, що її попереджали, що місця мало, а вона це не почула і тому порушила інструкцію.

У випадку, якщо у вас з'являються підозри, що дитина малює без будь-якої мети і змісту першу картинку, що спала на думку, ніяк не пов'язану зі словом, тобто, що вона не зрозуміла або не розчула ін­струкцію, необхідно запитати про те, що саме малює дитина і як це стосується слова, названого дорослим. Можна уточнити, чи пам'ятає ще дитина те слово, до якого робить малюнок.

На кожен малюнок до слова дається 1-2 хвилини. Якщо діти по­чинають захоплюватися, вимальовувати деталі і додавати щось до первісного малюнка, то потрібно нагадати, що якість картинки не є головною — важливий лише її зв'язок з вимовленим словом. Якщо дитина продовжує малювати, то процес потрібно перервати та назвати наступне слово.

Після закінчення роботи дорослий пронумеровує малюнки, щоб було зрозуміло, який малюнок якого слова стосується. (У випадку, якщо діти вміють рахувати, це можна попросити зробити саму ди­тину.) Через 20-30 хвилин після проведення тесту діти повинні на­звати «зашифровані» слова. Під час відтворення фіксується кількість  правильно відтворених слів, а також кількість помилок, які були допущені дитиною. При цьому відтворення, наприклад, словосполучення «смачна вечеря» як «солодка вечеря» або «розлука» як «розставання» вважається правильним.

Оцінювання результатів

Насамперед, фіксується кількість правильно відтворених слів, що свідчить про обсяг опосередкованої пам'яті (він є більшим, ніж обсяг безпосередньої пам'яті і в нормі для дітей цього віку становить 10-12 слів).

Рівень розвитку образного мислення досліджується за допомогою аналізу малюнків. У дітей із низьким рівнем мислення малюнки не­достатньо пов'язані з темою або їхній зв'язок є поверхневим, в той час як у дітей із високим рівнем образного мислення малюнки від­творюють суть даного предмета. Наприкпад, для смачної вечері може бути намальований торт, стіл з певними стравами, тарілка з їжею тощо. Так само для поняття «хвороба» може бути зображена і хвора людина (наприклад, з перев'язаною ногою або та, що знаходиться у ліжку), і саме ліжко, і лікарня.

Зверніть увагу на характер малюнків до слів різної складності, спеціально дібраних у піктограмі. Наприклад, намалювати знак, що відтворює поняття «смачна вечеря» або «строгу виховательку», дітям набагато простіше, ніж до понять «хвороба» або «обман». Найбільш складними вважаються поняття «теплий вітер» і «розвиток». Для дітей п'яти років нормою є адекватні малюнки для простих слів та відмова від зображення або буквальне, конкретне відтворення, складних слів. У той же час для дітей 6 років і більше нормою є адекватне зображення всіх слів цієї піктограми.

Особливий випадок — коли дитина малює практично однотипні, мало пов'язані зі змістом слова малюнки, але в той же час правильно відтворює слова. Це свідчить про те, що низький рівень мислення ком­пенсується в цьому випадку відмінною механічною пам'яттю. Якщо в дитини низький рівень розвитку пам'яті і мислення, це може певною мірою бути показником її відставання в інтелектуальному розвитку.

Аналіз розташування малюнків на аркуші паперу засвідчує здат­ність дитини правильно організувати свою діяльність. На це потрібно звернути увагу під час діагностики шестирічок, тому що це — один із параметрів, пов'язаних із готовністю до школи. Найбільш адекватним є розташування малюнків у тій послідовності, в якій подані слова, так, що їх навіть не потрібно спеціально нумерувати наприкінці тесту. При цьому зображення відділені одне від одного і вільно вміщаються на одній стороні аркуша. Найбільш низьким рівнем організації є варіант, за якого малюнки хаотично розкидані по аркушу та настільки великі, що «накладаються» один на одного, не вміщаються на одній стороні, і доводиться перевертати аркуш, щоб умістити всі слова.

ВИВЧЕННЯ СЛОВЕСНО-ЛОГІЧНОГО МИСЛЕННЯ

Тест «Невербальна класифікація»

Приготуйте 20 картинок із зображенням предметів, що належать до двох класів близьких за змістом понять, наприклад, диких і свійських тварин, овочів і фруктів, одягу і взуття тощо. Ви можете використати картинки з лото, картинки, що вирізані із книжок, або намальовані. Важливо, щоб вони були однаковими за яскравістю (не повинно бути сполучення кольорових і чорно-білих зображень) та за розміром. Кіль­кість картинок у кожній групі повинна бути однаковою, наприклад, 10 диких і 10 свійських тварин, 10 фруктів та 10 овочів тощо.

Почніть розподіляти картинки на дві групи, не пояснюючи при­нципу цієї систематизації. Після того, як дорослий викладе три кар­тинки, решту повинна розкласти дитина.

Така класифікація називається невербальною, тому що основою класифікації є реальна діяльність, не називання самих понять. Викла­даючи картки, зверніть увагу на те, що перші дві повинні належати до різних класів (наприклад, вовк і корова), тому що це полегшить дитині подальшу класифікацію. Третя картка може стосуватися будь-якого класу, вона знаходиться під першою карткою «правильної» групи, наприклад, картка із зображенням гусака розташовується під карткою із зображенням корови.

Після того, як ви передали картинки дитині, тепер тільки спо­стерігаєте за її діяльністю, не вимовляючи жодного слова (особливо це стосується слів «правильно» або «неправильно»). У випадку помилки ви мовчки перекладаєте картку в потрібне місце, під «правильною» картинкою.

Коли дитина закінчить роботу, її потрібно запитати, чому вона розклала картинки на ці дві групи, і як вона може їх узагальнено на­звати.

Оцінювання результатів

Цей тест досліджує рівень розвитку словесно-логічного мислення дітей, саме тому так важливо, щоб задана вами основа класифікації була зрозумілою та вимовленою ними самостійно. У процесі роботи час практично не обмежений, хоча, як правило, класифікація 20 кар­тинок триває в нормі не більше, ніж 5-7 хвилин (для дітей із повільним темпом діяльності час може бути збільшеним до 8-10 хвилин).

Про норму, тобто про середній рівень інтелектуального розвитку, можна вести мову в тому випадку, якщо дитина припускається 2-3 поми­лок, переважно на самому початку роботи, поки поняття нею ще не виділені остаточно. Бувають і випадкові помилки в процесі класифі­кації, особливо в імпульсивних дітей, які поспішають розкласти кар­тинки швидше.

Однак випадок, коли дитина припускається більше п'яти помилок, означає нерозуміння принципу розкладання цих картинок. Про це ж свідчить і хаотичний характер їхнього розташування, наприклад, коли діти, не замислюючись, розподіляють картки по групах. У цьому випадку робота може бути перервана, після чого дорослий пояснює вербальне позначення понять, що класифікуються. Як правило, дітям говорять: «Навіщо ти кладеш зображення конячки в цю групу? Адже отут знаходяться зображення вовка, тигра, лева, тобто тільки тих тварин, які живуть на волі, у лісі або в джунглях. Це — дикі тварини, а кінь — тварина свійська, вона живе з людиною, тому її зображення потрібно покласти в ту групу, де корова, осел тощо». Після цього кла­сифікація добігає кінця, але не оцінюється. Для діагностики (вже не тільки інтелекту, але й навченості) дитині дається інший набір карток, і в цьому випадку робота не припиняється навіть тоді, коли вона знову припускається помилок.

Про затримку, зниження інтелектуального рівня можна вести мову в тому випадку, якщо дитина й після пояснення дорослого не може впо­ратися із завданням або не може назвати групи картинок (цей випадок засвідчує порушення саме словесного мислення). Для підтвердження цього діагнозу через певний час (день-два) дитині можна запропонувати здійснити більш легку класифікацію (наприклад, овочі і меблі, люди і транспорт), з якою можуть упоратися навіть діти 4,5-5 років.

Для ускладнення завдання (наприклад, під час діагностики обдарованих дітей) можна запропонувати варіант класифікації, не задаючи її основи, тобто не розкладаючи спочатку перед дитиною картинки на дві групи. Під час такого завдання дітям просто дають всі картинки і просять їх розкласти на дві групи. Звертайте увагу не тільки на помилки, але й на швидкість знаходження основних класифікацій (тобто як швидко дитина розуміє, які два поняття необхідно знайти). Дітям з високим рівнем інтелекту достатньо як правило, 3-4 картинки.

ДОСЛІДЖЕННЯ ЛОГІЧНОГО, ОБРАЗНОГО МИСЛЕННЯ,

ВМІННЯ УЗАГАЛЬНЮВАТИ

Тест «Четвертий — зайвий»

Для дітей старшого дошкільного віку можна використати і кар­тинки, і словесний ряд. Важливим є не тільки те, що дитина виокремить зайве, але й як вона пояснить свій вибір.

Підготуйте картинки або слова.

Можливі варіанти картинок:

1. білий гриб, підберезник, квітка, мухомор;

2. диван, стілець, машина, шафа;

3. яблуко, груша, слива, морозиво;

4. каструля, чашка, ложка, шафа;

5. стіл, стілець, ліжко, лялька.

Можливі словесні варіанти:

1. собака, вітер, смерч, ураган;

2. сміливий, хоробрий, рішучий, злий;

3.     сміятися, сидіти, супитися, плакати;

4.     молоко, сир, сало, кефір;

5.     крейда, ручка, сад, олівець;

6.     щеня, кошеня, кінь, порося;

7.     тапочки, туфлі, шкарпетки, черевики тощо.

Оцінювання результатів

Всі завдання виконані правильно з наданням пояснення — високий рівень уміння узагальнювати і логічного мислення.

Майже всі завдання виконані правильно, але пояснення дані є не повними — середній рівень.

Завдання виконані неправильно — низький рівень.

ДОСЛІДЖЕННЯ ЛОГІЧНОГО МИСЛЕННЯ

Тест «Класифікація»

Підготуйте набір карток, що містять різні групи: одяг, посуд, іграшки, меблі, свійські і дикі тварини, їжа тощо.

Запропонуйте дитині розкласти картинки (попередньо перемішані) за групами. Після виконання завдання дитина повинна пояснити, чому вона розклала картинки саме так. Часто діти складають разом всіх тварин або зображення кухонних меблів і посуду, або одяг та взуття, — у такому випадку запропонуйте розподілити ці картки.

Оцінювання результатів

Високий рівень виконання завдання — дитина розклала картки пра­вильно за групами, зуміла пояснити, чому, назвати ці групи («свійські тварини», «одяг», «їжа», «овочі» тощо).

Середній рівень —дитина майже всі картки розклала правильно за групами, але не змогла дати пояснень.

Низький рівень — дитина помилилася у формуванні груп і не дала пояснень.

СТУПІНЬ ПСИХОСОЦІАПЬНОЇ ЗРІЛОСТІ

(ТЕСТОВА БЕСІДА ДЛЯ ВИВЧЕННЯ КРУГОЗОРУ ДИТИНИ)

Дитина повинна відповісти на наступні питання.

1.     Назви свої прізвище, ім'я, по батькові.

2.     Назви прізвище, ім'я, по батькові тата, мами.

3.     Ти дівчинка чи хлопчик? Ким ти будеш, коли виростеш, — чоловіком або жінкою?

4.     У тебе є брат, сестра? Хто старший?

5.     Скільки тобі років? А скільки буде через рік? Через два роки?

6.     Зараз ранок чи вечір (день чи ранок)?

7.     Коли ти снідаєш — увечері чи вранці? Коли ти обідаєш — вранці чи вдень?

8.     Що буває раніше — обід чи вечеря?

9.     Де ти живеш? Назви свою домашню адресу.

10.          Ким працюють твої тато та мама?

11.         Ти любиш малювати? Якого кольору ця стрічка (плаття, олівець)?

12.         Яка зараз пора року — зима, весна, літо чи осінь? Чому ти так вважаєш?

13.          Коли можна кататися на санках — узимку чи влітку?

14.          Чому сніг буває взимку, а не влітку?

15.          Що роблять листоноша, лікар, учитель?

16.          Навіщо в школі потрібна парта, дзвінок?

17.         Ти хочеш піти до школи?

18.          Покажи своє праве око, ліве вухо. Для чого потрібні очі, вуха?

19.         Яких тварин ти знаєш?

20.          Яких птахів ти знаєш?

21.          Хто є більшим — корова чи коза? Птах чи бджола? У кого більше лап: у півня чи в собаки?

22.          Що більше — 8 чи 5; 7 чи 3? Порахуй від трьох до шести, від дев'яти до двох.

23.          Що потрібно зробити, якщо ненавмисно зламаєш чужу річ?

 Оцінювання результатів

За правильну відповідь на всі підпитання одного пункту дитина отримує 1 бал (за винятком контрольних). За правильні, але неповні відповіді на підпитання дитина отримує 0,5 бала. Наприклад, правильні відповіді: «Тато працює інженером», «У собаки лап більше, ніж у півня»; неповні відповіді: «Мама Таня», «Тато працює на роботі». До контрольних завдань належать питання 5, 8, 15, 22. Вони оцінюються так:

№ 5 — дитина може визначити, скільки їй років, — 1 бал, називає рік з урахуванням місяців — 3 бали;

№ 8 — за повну домашню адресу з назвою міста — 2 бали, не­повну — 1 бал;

№ 15 — за кожне правильно зазначене застосування шкільної ат­рибутики — 1 бал;

№ 22 — за правильну відповідь — 2 бали.

№ 16 оцінюється разом із № 15 і № 22.

Якщо в № 15 дитина набрала 3 бали, і в № 16 дала позитивну відповідь, то вважається, що в неї наявна позитивна мотивація до на­вчання в школі.

Дитина отримала 24-29 балів — високий рівень психосоціальної зрілості.

20-24 бали — середній рівень психосоціальної зрілості.

15-20 балів — низький рівень психосоціальної зрілості.

ДОСЛІДЖЕННЯ НАОЧНО-СХЕМАТИЧНОГО МИСЛЕННЯ

(ВМІННЯ КОРИСТУВАТИСЯ СХЕМАМИ, УМОВНИМИ

ПОЗНАЧКАМИ)

Тест «Лабіринт»

Подібні завдання часто зустрічаються в дитячих журналах, у ро­бочих зошитах для дошкільників. Приготуйте кілька варіантів таких лабіринтів. Поставте перед дитиною завдання, наприклад: «Допоможи курчаті дістатися до курки».

Оцінювання результатів

Високий рівень наочно-схематичного мислення — дитина без по­милок швидко знайшла шлях у лабіринті.

Середній рівень — дитина припустилася кількох помилок, але знайшла правильний шлях, витративши при цьому чимало часу.

Низький рівень — дитина не впоралася із завданням.

ВИЯВЛЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДИТИНИ

Тест «Нісенітниці »

Цей тест дозволяє виявити дітей із вираженими порушеннями пізнавальної діяльності.

Заздалегідь приготуйте картинку, на якій художник що-небудь пе­реплутав.

Запропонуйте розглянути цю картинку дитині. Через 30 секунд за­питайте: «Розглянув?» Якщо відповідь є негативною чи невизначеною, дайте ще час. Якщо відповідь є стверджувальною, дитині пропонується розповісти, що намальовано на картинці.

Якщо дитині важко почати відповідати, ви можете допомогти їй перебороти можливу невпевненість. Підбадьорте малюка, покажіть своє позитивне ставлення до його висловлювань, поставте питання, що спонукають до відповіді: «Чи сподобалася тобі картинка?», «Що саме сподобалося?», «Добре, молодець, правильно вважаєш».

Якщо питань, що спонукають, замало, щоб викликати активність дитини, поставте прямі запитання: «Смішна картинка?», «Що в ній смішного?»

Якщо й після цього дитина не зрозуміла завдання, тоді разом із нею розгляньте певний фрагмент картинки та виявіть його безглуздість: «По­дивися, що тут намальовано. А таке може бути в житті? Тобі не здається, що тут щось переплутане? А ще тут є що-небудь незвичайне?»

Оцінювання результатів

Під час оцінювання враховуються:

а)   залучення дитини до роботи, зосередженість, ставлення до неї, самостійність;

б)   розуміння та оцінка ситуації в цілому;

в)   планомірність опису картинки;

г)   характер словесних висловлень.

1-й рівень — дитина одразу береться до роботи. Правильно та уза­гальнено оцінює ситуацію в цілому: «Тут усе переплутано», «Плута­нина якась». Доводить зроблене узагальнення аналізом конкретних фрагментів. Фрагменти аналізує в певному порядку (зверху вниз або зліва направо). У роботі зосереджена, самостійна. Висловлення об’ємні і змістовні.

2-й  рівень — ситуація оцінюється правильно, але рівень організова­ності, самостійності в роботі недостатній. Під час виконання завдання потребує стимулювання. Під час опису картинки фрагменти виділяються хаотично, випадково. Описується те, на чому зупиняється погляд. Ди­тина часто відчуває ускладнення в пошуку потрібних слів.

3-й  рівень — оцінити правильно й узагальнено ситуацію дитина самостійно не може. Її погляд довго блукає картинкою. Щоб малюк почав відповідати, потрібна спрямовуюча участь педагога (батьків). Засвоєний за його допомогою спосіб аналізу застосовується під час опису, оцінки інших фрагментів, але робота відбувається дуже повільно. Активність дитини доводиться увесь час стимулювати, слова — «витягати».

4-й  рівень — дати правильну оцінку ситуації дитина не може. Стиму­ляцію, напрямну допомогу не приймає. Зразок аналізу, даний педагогом (батьками), не засвоює, не може перенести його на нову ситуацію, застосувати під час аналізу інших фрагментів.

Для проведення цього тесту можете використати так само «Графічне оповідання» (історію в картинках). Ви можете читати оповідання, а ди­тина — називати картинки. Її завдання — вгадати, де картинки встав­лені неправильно, і зробити так, щоб нісенітниця перетворилася на реальну історію.

Орієнтовний текст нісенітниці

Одного разу ДІТИ пішли у ЛІС за ГРИБАМИ та ЯГОДАМИ. Коли вони проходили повз велику БЕРЕЗУ, то на гілці побачили великого ВЕДМЕДЯ, що голосно кричав: «Ку-ку!» Пішли вони далі та незабаром вийшли до блакитного ОЗЕРА, в якому плавала велика КОРОВА. На бе­резі сиділа зелена КОЗА і крякала: «Кря-кря». На небі світив яскравий МІСЯЦЬ. Раптом пішов СНІГ. ДІТИ набрали повні КОШИКИ ГРИБІВ і пішли ДОДОМУ.

ДОСЛІДЖЕННЯ НАВЧЕНОСТІ ДИТИНИ

ТА ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ПРОЦЕСУ УЗАГАЛЬНЕННЯ

Тест «Чобітки»

Ця методика дозволяє досліджувати навченість дитини, тобто про­стежити, як вона для розв'язання завдань користується правилом, з яким раніше ніколи не мала справи. Складність запропонованих завдань поступово збільшується за рахунок введення в них об'єктів, стосовно яких можна застосувати засвоєне правило тільки після здій­снення необхідного процесу узагальнення. Використані в методиці завдання побудовані таким чином, що для їхнього розв'язання по­трібно здійснити емпіричне або теоретичне узагальнення. Емпіричне узагальнення — це вміння класифікувати предмети за істотними оз­наками, або підводити під загальне поняття. Теоретичне узагальнення — це узагальнення на основі змістовної абстракції, коли орієнтиром є не конкретна певна ознака, а факт наявності або відсутності певної ознаки незалежно від форми її прояву. Таким чином, методика «Чобітки» дозволяє досліджувати навченість дітей, а також особливості розвитку процесу узагальнення.

Як експериментальне завдання використовується навчання дитини цифрового кодування кольорових картинок (конячка, дівчинка, лелека) за наявністю або відсутністю в них однієї ознаки — чобітків на ногах. Є чобітки — картинка позначається 1 (одиницею), немає чобітків — 0 (нулем). Кольорові картинки пропонуються дитині у вигляді таблиці, що містить:

1)    правило кодування;

2)    етап закріплення правила;

3)    так звані «загадки», які малюк повинен розгадати шляхом кодування.

Крім таблиці кольорових картинок, в експерименті використо­вується білий аркуш паперу із зображенням геометричних фігур, що являють собою ще дві загадки.

Скажіть дитині: «Зараз я навчу тебе гри, в якій кольорові картинки, намальовані в цій таблиці, необхідно буде позначати цифрами 0 і l. Подивись на картинки (покажіть перший рядок таблиці), хто тут нама­льований?» (Дитина називає картинки, у випадку ускладнення можна допомогти їй.) «Правильно, а тепер зверни увагу: у першому рядку фігурки конячки, дівчатка та лелеки намальовані без чобітків, і нав­проти них знаходиться цифра 0, а в другому рядку фігурки намальовані в чобітках, і навпроти них є цифра 1. Для правильного позначення картинок цифрами тобі необхідно запам'ятати: якщо на картинці фі­гурка зображена без чобітків, її потрібно позначити цифрою 0, а якщо в чобітках, — то цифрою 1. Запам'ятав? Повтори, будь ласка». (Дитина повторює правило.) Потім дитині пропонується розставити цифри в наступних трьох рядках таблиці. Цей етап є закріпленням вивченого правила. У випадку, якщо дитина припускається помилок, потрібно знову попросити повторити її правило позначення фігурок і звернути увагу на зразок (перші два рядки таблиці). Кожну свою відповідь ди­тина повинна пояснити, чому вона відповіла саме так.

Етап закріплення засвідчує, наскільки швидко і легко дитина за­своює нове правило та може застосувати його під час розв'язання завдань. На цьому етапі необхідно фіксувати всі помилкові відповіді дитини, оскільки характер помилок може засвідчити, чи просто дитина недостатньо запам'ятала правило і плутається, де треба ставити 0, а де - 1, чи вона взагалі не застосовує в роботі необхідне правило. Так, на­приклад, трапляються помилки, коли конячку позначають цифрою 4, дівчинку — цифрою 2, а лелеки — цифрою 1, і пояснюють такі від­повіді, зважаючи на кількість ніг у даних персонажів. Після того, як ви переконалися, що дитина навчилася застосовувати правило, якого її навчили, дайте іншу інструкцію: «Ти вже навчився позначати кар­тинки цифрами, а тепер, використовуючи це вміння, спробуй відга­дати намальовані тут загадки. .Відгадати загадку — означає правильно позначити намальовані в ній фігурки цифрами 0 і 1.

Якщо на етапі закріплення дитина припускається помилок, то не­обхідно одразу проаналізувати характер допущених помилок і шляхом навідних запитань, а також повторним звертанням до зразка позна­чення фігурок цифрами, що міститься у двох перших рядках таблиці, намагатися, щоб робота дитини була безпомилковою. Коли ви пере­коналися, що дитина добре навчилася застосовувати задане правило, можна розпочинати розгадування загадок.

Якщо дитина не може відгадати загадку, то можна поставити їй на­відні запитання, щоб з'ясувати, чи зможе вона розв'язати це завдання за допомогою дорослого. У випадку коли дитина і за допомогою дорослого не може впоратися із завданням, необхідно розглядати наступну загадку. Під час правильного розв'язання нової загадки доцільно знов повернутися до попередньої, щоб з'ясувати, чи не була наступна за­гадка підказкою для попередньої. Такі повторні повернення можна робити кілька разів.

Для уточнення характеру узагальнення під час відгадування загадок необхідно докладно розпитувати дітей про те, чому саме так позначені фігурки. Якщо дитина правильно відгадала загадку, але не може дати пояснення, розглядають наступну загадку. У випадку правильного по­яснення відповіді в новій загадці потрібно повернутися до попередньої і знов попросити дитину пояснити свою відповідь.

ДОСЛІДЖЕННЯ РОЗВИТКУ ЛОГІЧНОГО МИСЛЕННЯ,

МОВЛЕННЯ І ЗДАТНОСТІ ДО УЗАГАЛЬНЕННЯ

Тест «Послідовність подій»

Як експериментальний матеріал використовуються три сюжетні картинки, що пропонуються дитині в неправильній послідовності. Малюк повинен зрозуміти сюжет, вибудувати правильну послідовність подій і скласти за картинками оповідання, що є неможливим без до­статнього розвитку логічного мислення та здатності до узагальнення. Усна розповідь засвідчує рівень розвитку мовлення майбутнього пер­шокласника: як він будує фрази, чи вільно володіє мовленням, яким є його словниковий запас тощо.

Скажіть дитині: «Подивись, перед тобою знаходяться картинки, на яких намальована певна подія. Порядок картинок переплутаний, і тобі потрібно здогадатися, як їх поміняти місцями, щоб стало зрозумілим, що саме намалював художник. Подумай, переклади картинки, як ти вважаєш за потрібне, а потім склади за ними оповідання про ті події, що тут зображені».

Завдання складається з двох частин:

1)    викладання послідовності картинок;

2)    усна розповідь за ними.

Оцінювання результатів

Трапляються випадки, коли під час неправильно знайденої послі­довності малюнків дитина проте складає логічну версію розповіді. Таке виконання завдання вважається відмінним.

Якщо дитина правильно знайшла послідовність, але не змогла скласти цікавої розповіді, то бажано поставити їй декілька питань, щоб уточнити причину ускладнення. Так, дитина може інтуїтивно розуміти зміст намальованого на картинках, але їй не вистачає конкретних знань для пояснення того, що вона бачить. Трапляється так, що майбутньому першокласникові не вистачає словникового запасу для пояснення тих подій, що відбуваються на малюнках. Точні питання дозволяють зро­зуміти причину поганої розповіді. Складання оповідання за допомогою навідних запитань вважається виконанням завдання на середньому рівні. Якщо дитина правильно знайшла послідовність, але не змогла скласти розповіді навіть за допомогою навідних запитань, то таке виконання завдання розглядається як незадовільне. (Особливо необхідно розгля­дати випадки, коли мовчання дитини обумовлюється особистісними причинами: страх спілкування з незнайомими людьми, страх припус­титися помилки, невпевненість у собі тощо.)

Вважається, що дитина не впоралася із завданням, якщо:

1) не змогла знайти послідовність картинок і відмовилася від розповіді;

2)  за знайденою нею послідовністю картинок склала нелогічну розповідь;

3)  складена дитиною послідовність не відповідає розповіді (за винятком тих випадків, коли дитина після навідного запитання дорослого змінює послідовність на відповідну розповіді);

4)кожна картинка описується окремо, сама по собі, опис не пов'язаний з іншими — у результаті немає розповіді;

5)на кожному малюнку просто перелічуються окремі предмети.

Якщо ви маєте справу з феноменами, описаними в 4 і 5 пунктах, необхідною є ретельна перевірка інтелектуальних здібностей дитини, оскільки неможливість пов’язати відповіді докупи (4), а тим більше з’єднати окремі предмети на одній картинці в цілісну композицію (5) можуть свідчити про відсутність узагальнення, що у віці 6-7 років, за даними патопсихологів, спостерігається у випадку затримки психічного роз­витку або навіть розумової відсталості.

Під час виконання завдання необхідно ретельно фіксувати характер мовлення дитини, оскільки розвиток мислення залежить від мовленнє­вого розвитку. Недостатньо розвинене мовлення дитини обумовлюється різними причинами, однією з яких є слабкий розвиток фонематич­ного слуху. Нездатність до розрізнення фонем призводить до того, що дитина неправильно вимовляє слова, а потім неправильно їх пише. Сучасна методика навчання читання грунтується на основі звукового аналізу слова, тому вміння виділяти різні звуки у слові на слух стає принципово важливим для майбутнього першокласника. У зв'язку із цим дослідження розвитку мовної сфери дитини доповнюється ще од­нією методикою.

ВИВЧЕЙНЯ НАОЧНО-ОБРАЗНОГО МИСЛЕННЯ

Тест «Будиночок на галявинці»

Приготуйте аркуші, на яких зображені «галявинки» з доріжками і будиночками. До кожної «галявинки» додаються картки (інструкції), які умовно зображують шлях до одного з будиночків.

Покажіть приклад виконання завдання, картка для якого виглядає так.

Скажіть дитині: «Перед тобою — галявинка, а на ній намальовані доріжки і будиночки наприкінці кожної доріжки. Тобі потрібно пра­вильно знайти кожний будиночок та відзначити його. Щоб знайти його, потрібно дивитися в інструкції, які є в чотирикутнику. В ін­струкції зазначено, що потрібно йти від травички повз ялинку, а потім — повз грибок, тоді знайдеш «правильний будиночок». Ця інструкція є однаковою для обох завдань».

Тепер запропонуйте дитині виконати чотири аналогічних за­вдання.

Оцінювання результатів

Обидва завдання, що виконані правильно, оцінюються 3 балами (перше завдання — 1 бал, друге — 2, неправильно виконані завдан­ня — 0).

Якщо дитина не отримує 3 балів, потренуйтесь із нею у цій грі.

ВИВЧЕННЯ ПРАКТИЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

Тест «Склади малюнок»

Запропонуйте дитині послідовно скласти з деталей два квадрати (досвід роботи з першим квадратом полегшує складання другого). За­фіксуйте час початку і кінця роботи. Оцінювання якості виконання за­вдання визначається за часом виконання кожного завдання окремо.

Оцінювання результатів

	1 завдання	2 завдання
Високий рівень	До 20 с	До 16 с
Рівень вище середнього	21-34 с	17-29 с
Середній рівень	35-69 с	30-82 с
Рівень нижче середнього	70-112 с	83-101 с
Низький рівень	Понад 113 с	Понад 102 с

ВИВЧЕННЯ РОЗУМОВИХ ОПЕРАЦІЙ ПОРІВНЯННЯ

Тест «Порівняння двох предметів»

Покажіть дитині дві ілюстрації до казки, оповідання однієї теми, виконані різними художниками. Попросіть дитину порівняти ці ма­люнки — чим вони схожі і чим різняться.

Оцінювання результатів

Відповіді можете фіксувати в таблиці.

Кількість ознак	% від загальної суми ознак подібності і відмінності
Подібність
Відмінність

 На підставі цього обстеження з'ясовується, як відбувається процес порівняння в дитини, і чи достатньою мірою вона усвідомлює подіб­ність і відмінність.

ЯК ВИЗНАЧИТИ ОБДАРОВАНІСТЬ?

Кожна дитина має свої, тільки їй властиві риси, які розпізнаються в самому ранньому віці, і завдання батьків та педагогів — помітити і розвити приховані здібності та нахили. Іноді до першого класу при­водять дітей, здібності яких відразу можна оцінити як «рівень вище середнього». Таким дітям нудно працювати за звичайною програмою, вони здатні сприймати значно більше інформації, знаходити нетради­ційні способи розв'язання завдань.

Тест «Чи є обдарованою Ваша дитина?»

1.  Ваша дитина навчилася читати рано, до шестирічного віку: самостійно — 7 балів, за допомогою когось — 5 балів.

2.  Дитина читає багато книг, причому швидко — 2 бали.

3.  Малюк самостійно або із чиєюсь допомогою зацікавився словниками та енциклопедіями — 2 бали.

4.Він легко навчився читати, але зазнає труднощів під час читання — 1 бал.

5.  Займається за закритими дверима, а друзі в нього, як правило, є старшими за нього — 2 бали.

6.  Бажає розмовляти зі старшими як рівний із рівним — 2 бали.

7.  Ставить багато різних каверзних питань, іноді заганяючи дорослих у «глухий кут», — 2 бали.

8.  У нього готові відповіді навіть, здавалося б, на найнесподіваніші питання — 1 бал.

9.  Іноді неуважний, але завжди вміє зробити напрочуд дотепні узагальнення (скажімо, після перегляду кінофільму, телевізійної передачі або спостерігаючи за чимось) — 2 бали.

10.         Із задоволенням бере участь в бесідах про навколишній світ, дає власну оцінку явищам — 1 бал.

11.         Із нудьгою ставиться до одноманітних, звичних справ — миття підлоги, посуду, виконання навчальних вправ, що не вимагають особ­ливих зусиль — 1 бал.

12.         Є досить чутливим до будь-якої несправедливості, якщо навіть це не стосується його самого — 2 бали.

13.         Любить жартувати і має почуття гумору — 2 бали.

14.         Має багатий словниковий запас і вміло застосовує в розмові різні терміни — 2 бали.

15.          Любить складні ігри (шахи і т. д.), що вимагають певної кмітливості — 2 бали.

16.          У ранньому віці цікавиться тим, що вивчають старшокласники —  1 бал.

17.          Віддає перевагу різним заняттям, причому бажає діяти самостійно — 2 бали.

18.          Його цікавить Всесвіт, питаннями світобудови та усе, що стосується праісторії, тобто нашого споконвічного буття — 2 бали.

19.          У школі навчається без особливих зусиль, швидко засвоює матеріал і має власну думку з багатьох питань — 2 бати.

20.          Доволі розвинене почуття сприйняття музики, прикладного мистецтва, навколишнього середовища, у всьому шукає гармонію — 2 бали.

Оцінювання результатів

Підсумуйте отримані бали. Сума від 10 до 13 свідчить про те, що ваша дитина має певні здібності, отже, вам потрібно подбати про те, щоб організувати її навчання і розвиток.

Але цей тест дає нам картину лише суб'єктивної оцінки батьками своєї дитини. А за допомогою яких тестів учитель чи батьки можуть визначити обдарованість дитини?

ОЦІНЮВАННЯ ТВОРЧОЇ УЯВИ

Тест «Зроби малюнок»

Покажіть дитині малюнок, на якому зображені різні фігурні еле­менти. Запропонуйте малюкові, використовуючи ці елементи, приду­мати і намалювати якнайбільше фігур-зображень. Часу на виконання цього завдання відводиться 4-5 хвилин. Одне зображення елемента може використовуватися в малюнку декілька разів.

Оцінювання результатів

За кожну оригінальну фігуру нараховується 1 бал, а потім підрахо­вується загальна кількість балів.

ВИЯВЛЕННЯ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ

Тест «Фігури»

Попросіть дитину уважно розглянути фігури на запропонованому малюнку.

 Нехай дитина уявить, що саме ці фігури зображують, чим ще вони могли б бути.

Оцінювання результатів

Спробуйте проаналізувати відповіді дитини.

1. Скільки всього ідей висловила дитина під час розглядання кожної з фігур?

А_ Б__ В__ Г__ Д__ Е__

Визначте швидкість знаходження кожної ідеї. Додайте ці результати, щоб отримати показник швидкості:___ .

2. Скільки різновидів ідей названо дитиною? Кожен різновид розглядається як категорія. До окремих категорій належать, наприклад, предмети одягу, продукти харчування тощо. Додайте оцінки, щоб отримати показник гнучкості:____________ .

3. Скільки оригінальних ідей запропоновано? Не вважаються оригінальними такі ідеї, наприклад:

•   Це — буква алфавіту...

•    Горіх у розрізі, рятувальний круг, колесо, кільце...

•    Прямокутник, ящик...

Підрахуйте оригінальні ідеї за кожним малюнком: А___Б___В___Г___Д___Е___         

Додайте результати, отримаєте показник оригінальності:_____.

А тепер додайте результати за всіма трьома характеристиками, щоб  отримати показник творчих здібностей:

Показник швидкості:_____.

Показник гнучкості:_____.

Показник оригінальності:_____.

Узагальнений показник творчих здібностей:_____.

АНКЕТА ДЛЯ ВИЯВЛЕННЯ ОБДАРОВАНИХ ДІТЕЙ

Уважно прочитайте й позначте ті характеристики, які притаманні Вашій дитині

1.      Має великий обсяг інформації.

2.      Багатий словниковий запас.

3.      Перенесення засвоєного на новий матеріал.

4.      Встановлення причинно-наслідкових зв'язків.

5.      Уміння робити висновки.

6.      Участь у розв'язуванні складних проблем.

7.      Умінні вловлювати складні ідеї.

8.      Чутливість до протиріч.

9.      Використання альтернативних шляхів пошуку інформації.

10.      Аналіз ситуації.

11.      Уміння передбачити наслідки.

12.      Уміння міркувати.

13.      Використання ідей на практиці.

14.      Здатність до перетворень.

15.      Критичність мислення.

16.      Швидкість мислення.

17.      Багата уява.

18.      Гнучкість мислення.

19.      Здатність висловлювати оригінальні ідея, винаходити щось нове.

20.      Висока допитливість.

ДІАГНОСТИКА РОЗВИТКУ ЗДІБНОСТЕЙ ДИТИНИ

(за моделлю О.Киричука)

Дитина розвивається в кількох напрямах:

1.           Фі зичний  розвиток – прогресивний чи регресивний:

-         рухливість;

-         гнучкість;

-         швидкість, спритність;

-         сила, витривалість;

-         розвиток сенсорних органів.

2.     Психічний розвиток - процес змій, які відбуваються у 3 підсферах:

-         емоційно-чуттєва;

-         інтелектуальна;

-         вольова.

3.           Соціальний  розвиток — зміни у виявленні симпатії— антипатії, дружності — ворожості, любові — ненависті.

4.           Духовний розвиток — ціннісно-смислова свідомість.

Фактори розвитку дитини

Активність дитини діагностується за 9 видами діяльності та поділяється на конструктивну та деструктивну.

Активність буває:

—дозвільно-ігрова;

—фізично-оздоровча;

—художньо-образна;

—предметно-перетворювальна;

—навчально-пізнавальна;

—соціально-комунікативна;

—громадсько-корисна;

—національно-громадянська;

—духовно-катарсична.

Вид діяльності	Конструктивна діяльність	Деструктивна діяльність
Дозвільно-ігрова	Перегляд телепередач, мандри, колекціонування	Перегляд бойовиків, агресивність у іграх
Фізично-оздоровча	Активність на уроках фізичної культури, участь у спортивних змаганнях, секціях, турбота про здоров'я, оздоровча гімнастика	Нехтування особистою гігієною, відсутність санітарно-гігієнічних навичок, зневажливе ставлення до свого фізичного здоров'я
Художньо-образна	Заняття образотворчим мистецтвом, музикою, розведення квітів	Естетична нечутливість, імпульсивність
Предметно-перетворювальна	Конструювання моделей, ліплення, вишивання, в'язання	Схильність до порушення, знищення
Навчально-пізнавальна	Інтерес до навколишнього середовища, внутрішнього світу, навчально-інтелектуальна активність і дисциплінованість на уроках	Втрата інтересу до навчання, лінощі, обмеженість
Соціально-комунікативна	Товариськість, емпатія, толерантність, уміння вислухати думку іншого	Егоїзм, нечесна поведінка, брехливість, лицемірство, самоізоляція у групі, аморальність
Громадсько-корисна	Участь у справах колективу, допомога людям, населенню	Порушення правил школи, хуліганство, алкоголізм та інше
Національно-громадянська	Участь у молодіжних акціях, політичних об’єднаннях	Участь в антисоціальних молодіжних об’єднаннях
Духовно-катарсична	Любов до життя, наявність ідеалу, самоочищення, самовдосконалення	Бездуховність, деградація, девальвація загальнолюдських цінностей

Рівні діяльності: конструктивна, пасивна, деструктивна.

+3 2 1 0 -1 2 3

І рівень: активність стимулюється зовні — вимоги батьків, педагогів, колективу;

ІІ  рівень: внутрішній вплив — використовується як засіб самоствердження (гарне навчання заради оцінки);

ІІІ рівень — надситуативна активність — її спонукають не зовнішні обставини, вона керується внутрішніми чинниками.

№	П.І.Б.	Дозвільно-ігрова	Фізично-оздоровча	Художньо-образна	Предметно- перетворювальна	Навчально-пізнавальна	Соціально- комунікативна	Громадсько-корисна	Національно-громадська	Духовно-катарсична
		2	2	1	3	1	-1	0	0	2
1
2
3

Оцінювання проводиться шляхом експертизи дорослих — учителів, батьків, керівників гуртків, секцій, студій тощо.

Аналізується загальна конструктивна чи деструктивна активність дитини (знаходження суми балів по горизонталі), так можна визначити найбільш і найменш активних дітей; також аналізується активність усіх дітей за видами діяльності — сума всіх балів по вертикалі. Таким чином можна визначити види діяльності, які потребують кращої організації.

Дітей, що мають деструктивну активність, необхідно залучати до відповідних видів діяльності, конструктивних форм діяльності.

ТАБЛИЦЯ ВІДМІННОСТЕЙ МІЖ ВІДМІННИКАМИ І ОБДАРОВАНИМИ УЧНЯМИ

Ви можете встановити відмінності між обдарованими учнями і відмінниками.

№з/п	Відмінник	Обдарований учень
1	Знає відповіді	Ставить запитання
2	Цікавиться	Допитливий
3	Висловлює цікаві думки та ідеї	«Дикі» думки, ідеї
4	Наполегливо працює	Грається, але отримує високі бали, особливо з творчих завдань
5	Відповідає	Дискутує
б	Слухає з цікавістю	Емпатійний
7	Легко вчиться	Вчиться самостійно і наперед
8	Потребує 6-8 повторень	1-2 повторень достатньо
9	Розуміє ідеї	«Конструює» абстракції
10	Проводить час з однолітками	Більше до вподоби компанія дорослих
11	Виконує домашні завдання	Створює проекти
12	Копіює	Творить нове
13	Любить школу	Любить пізнавати
14	Добре сприймає матеріал	Інтенсивно досягає бажаного, налаштовуючи самого себе
15	Запам'ятовує інформацію	Використовує інформацію
16	Має добру пам'ять	Добре працює розум
17	Любить послідовність	Любить складність
18	Готовий до дії, реагування, відповіді	Уважно придивляється до життя і все помічає
19	Задоволений своїми успіхами у навчанні	Критично ставиться до себе і до інших

ТЕСТИ ДЛЯ ДІТЕЙ

Опитувальник для визначення страхів у дітей

Для чого тестують дітей, або для чого потрібне тестування? (Давати дитину до школи чи ні?)

Рівень фізичного розвитку (морфогенетична готовність до школи)

Психологічна готовність до вступу в школу

Визначення особливостей нервової системи

Тест «Вербальне мислення»

Тест «Сходи» для визначення самооцінки дитини

Тест «Чому не виходить» (визначення самооцінки)

Тест «Намалюй себе» (визначення самооцінки)

Тест на визначення сформованості «Внутрішньої позиції школяра»

Оцінювання емоційного ставлення до школи

Визначення домінування пізнавального або ігрового мотиву в мотиваційній сфері дитини

Діагностика пізнавальної активності

Визначаємо провідну руку

Перевіряємо мовлення

Тест для перевірки обсягу словника

Перевірка фонематичного слуху

Діагностика зв'язного мовлення

Вивчення рівня розуміння граматичної конструкції

Вивчення здатності відрізняти слово від предмета, який воно позначає

Чи вміє дитина контролювати свою поведінку? Діагностика довільності

Оцінювання вміння діяти за правилом

Оцінювання вміння діяти за зразком

Дослідження рівня саморегуляції і самоконтролю

Дослідження рівня розвитку саморегуляції

Оцінювання рівня організації дій, уміння керувати системою умов завдання

Чи готова рука до письма? Діагностика дрібної моторики

Вивчення координації рухів, взаємодії руки та очей

Вивчення розвитку точності рухів

Вивчення швидкості рухів і рівня розвитку координації кисті руки

Перевіряємо пам'ять. Діагностика мнемічних здібностей

Дослідження зорової пам'яті

Вивчення короткочасної зорової пам'яті

Вивчення обсягу короткочасної та довгострокової пам'яті

Перевірка рівня розвитку слухової пам'яті

Оцінювання значеннєвої пам'яті

Оцінювання механічної пам'яті і здатності до осмисленого запам'ятовування

Дослідження слухової пам'яті дитини під час запам'ятовування абстрактних понять

Оцінювання здатності до упізнавання

Дослідження образної пам'яті

Вивчення зорової пам'яті

Увага! Увага! А зараз перевіряємо увагу!

Вивчення сприйняття

Дослідження уяви

Вивчаємо мислення

Як визначити обдарованість?