НЕПРАВДИВІСТЬ
«Чому вона бреше, - дивуються батьки? – Адже ми її навіть
не караємо!» Проте запитання доцільніше ставити інакше: не «чому вона бреше?»,
а «що їй заважає зізнатися?» Це може бути страх упасти у власних очах («Я? –
хороша, я не могла цього зробити»); страх втратити любов батьків («Мама любить
мене добру, а тепер виявилося, що я погана!»); страх протистояти дорослим («Я
не хочу це робити, але ж я не можу відмовити старшим – легше збрехати, що вже
зробила») тощо.
Як правило, дитина не усвідомлює цих причин, тому
запитувати в неї «Чому ти збрехала?» - не варто. Необхідно самим визначити
обмеження дитини і допомогти їй їх подолати.
Чим можуть допомогти батьки
1. Не провокуйте брехливість дитини
в тих ситуаціях, де, як Ви знаєте, їй важко зізнатись. Коли ви заганяєте її в
пастку запитанням: «Ти знову брав плеєр?!», - то дитина не може втриматися від
брехні: «Ні! Не брав!» А далі вже можна лише наполягати на своєму.
2. Замість того, щоб «відчувати
брехню», необхідно «повправлятися в умінні правдиво зізнаватися». Виберіть
ситуацію, де дитина відчує провину, створіть сприятливу атмосферу, допоможіть
їй знайти слова для визначення провини: «Я сама не знаю, як це сталося. Мені
дуже шкода. Я не хотіла тебе засмутити…» тощо.
3. Забезпечте приємне емоційне
підкріплення перемоги дитини над собою. Якщо вона відчує, що визнавати свої
помилки не страшно, а навіть приємно, вона легше піде на це наступного разу.
4. Не сподівайтесь, що після
визнання своїх помилок дитина їх не повторюватиме. Неслухняність – це вже інша
проблема виховання.
Чим може допомогти психолог
Основні завдання психологічної корекції:
1. Визначити, яких саме
психологічних ресурсів не вистачає дитині, щоб наважитися говорити правду.
2. В ігровій формі допомогти дитині
подолати свої обмеження.
3. Відпрацювати в ігрових ситуаціях
необхідну для Вашої дитини форму визнання своїх помилок.
Немає коментарів:
Дописати коментар