Стрес і його джерела

СТРЕС І ЙОГО ДЖЕРЕЛА

Несприятливих обставин у житті вистачає: напружені стосунки вдома, втрата близької людини, почуття самотності, матеріальні труднощі, порожнеча... Це ще не повний перелік тих ситуацій, які можуть спричинити стрес. Ми завжди намагаємося дивитися в майбутнє з надією. Але під тиском реальності руйнується багато наших планів і сподівань. Людина легко дає раду таким ситуаціям як невдалий день або сварка з друзями. Але тривалі конфлікт й нескінчена низка стресів здатні зашкодити здоров'ю людини.

Відомий дослідник стресу Г.Сельє зазначав, що має значення не те, що з вами відбувається, а те, як ви це сприймаєте.

Стрес (тиск, натиск) — це стан напру­ження, який виникає внаслідок дії силь­ного подразника незвичайної ситуації. Ст­рес необхідний у житті людини. Він допо­магає пристосуватися до нових умов, впли­ває на працездатність творчість, навчає нас долати перешкоди на життєвому шля­ху, мобілізувати власні сили й ставати впевненими в собі. Але водночас стрес, якщо він діє довго, може стати руйнівним для людини, від нього потерпають найслабші органи.

Стрес - складова частина життя, й у по­мірних дозах він надає життю смак і аро­мат, як писав Г.Сельє. Стрес природний по­бічний продукт будь-якої діяльності, він відображає потребу людини в адаптації, у пристосуванні до мінливих умов життя. Це вимагає напруження захисних сил, мо­білізації внутрішніх ресурсів організму, щоб енергетично забезпечити можливість вирішення нових завдань.

Залежно від подразника, який діє на людину, розрізняють два види стресу:

•        дистрес - дія негативних емоцій у ситуаціях горя, нещастя, хвороби, що зни­жує опірність організму до несприятливих чинників середовища, виснажує людину, заважає їй мобілізуватися;

•        евстрес - дія позитивних емоцій, натхнення, творчого осяяння, кохання, коли за плечима ніби крила виростають.

Періодичні емоційні стреси корисні для організму: вони позитивно впливають на зовнішній вигляд, мобілізують сили й ро­зумові здібності. Але від дистресу потрібно терміново рятуватися, поки він не встиг втрутитися у ваше життя, здоров'я, кар'є­ру.

Що ж відбувається з тілом, коли ви по­трапляєте у стресову ситуацію? У цей мо­мент надниркові залози викидають у кров гормон адреналін і норадреналін, у вас стискаються кулаки, подих стає уривчас­тим. Такі зміни передбачені природою як захисна реакція на небезпечні ситуації.

Стрес дійсно здатний пробудити прихо­вані резерви людини, примножити сили й розумові здібності. Головне при цьому спрямувати їх у потрібне русло й з'ясувати причини стресу. Якщо цього не зробити, стресові гормони нагромаджуються й «за­пускають» в організмі іншу хімічну реакцію - людина стає агресивною, починає нервово ходити зі сторони в сторону, мету­шитись. Утім, через якийсь час усе відбу­вається з точністю до навпаки: стрес пере­ходить у стадію пасивних негативних емоцій - опускаються руки, розвивається депресія.

Найнебезпечніша стадія стресу - коли він переходить у хворобу, з якою впоратися під силу лише кваліфікованому психотера­певтові. На цьому етапі надниркові залози, крім адреналіну, починають продукувати небезпечний гормон кортизон, що може спровокувати погіршення пам'яті, серцево-судинні захворювання, хвороби шлунково-кишкового тракту, ослаблення імунітету, раннє старіння, проблеми зі шкірою.

Стресами різного ступеня інтенсивності «багате» життя кожної людини. Інша річ, що одні вміють їм протистояти, а інші - ні.

Усіх людей можна умовно поділити на дві групи:

•       до першої групи належать ті, хто по­гано переносить шум, галас, поспіх, тобто головними стрес-чинниками для них є надмірні подразники. Це, так звані «чере­пахи», які не можуть ефективно працюва­ти, якщо поруч хтось є, якщо на результати їхньої праці дуже чекають чи мають їх оці­нювати. «Черепахи» віддають перевагу спо­кою, тиші, прагнуть працювати на самоті;

•       друга група – «скакові коні», навпа­ки, погано реагують на брак подразників, монотонну діяльність, обмеження в кон­тактах. Цих людей дратує тиша, вони люблять працювати з увімкненим приймачем або телевізором. Якщо на виконання зав­дання лишається мало часу або хтось дуже чекає на результат їхньої роботи, вони кра­ще концентрують увагу, швидше діють.

Фармакологи та фізіологи здавна зна­ють, що слабкі подразники збуджують жит­тєдіяльність, середні - підсилюють, сильні - гальмують, а дуже сильні - па­ралізують. Усе залежить від індивідуаль­них рис особистості: той самий стресор може стати для однієї людини стимулом для саморозвитку, а іншу призвести до сильних переживань.

Прикладом може бути дитяча казка про двох жабенят, які потрапи­ли до глечика зі сметаною. Одне жабенятко поборсало­ся трохи й вирішило, що не варто марно старатися, склало лапки й захлинуло­ся. А друге нічого не вирішу­вало, не міркувало - часу не було - воно стрибало дедалі вище, бо дуже хотіло вибра­тися на волю. І ось жабеня відчуло опору — це під ним утворилася грудка масла, жабеня легко відштовхнуло­ся й вистрибнуло з глечика.

У стані емоційного збуд­ження людина втрачає вла­ду над собою, починає роб­ти вчинки, які потім сама ж засуджує.

Для визначення свого стану можнаскористатися тестовими методиками (Тест «Прихований стрес»; «Чи впорядку у вас нерви?»; «Чизагрожує вам нервовий зрив?»). Визначити стадії стресу можна й за фізичним станом людини.

Перша стадія - втома, кров від мозку прибуває до м'язів, розумова діяльність ускладнена, очі сухі шкіра блис­куча й масна.

Друга стадія - вертикальний чи бо­ковий страбізм (косоокість), унаслідок яко­го людина певний час не може адекватно сприймати відстань.

Третя стадія - під райдужною оболон­кою обох очей видно смуту білкової оболон­ки. Виникає відчуття розбіжності з самим собою. Свідомість не контролюється.

Якщо у вас все-таки дистрес?

Вам ніколи не принесе полегшення:

• активний «відпочинок» біля телевізо­ра, а також читання книг, спроба звинува­тити в своїх невдачах інших;

•       сплески бурхливих емоцій зі сльоза­ми й голосінням;

•       бажання «усамітнитися», щоб «плека­ти» свій поганий настрій;

•       снодійне.

Як діяти у стресовій ситуації?

1.  З'ясуйте, що саме вас тривожить і за­чіпає за живе. Розкажіть про те, що вас тур­бує, близькій людині. Це особливий психо­логічний прийом: проаналізувавши свою проблему вголос, ви дістанетеся до кореня своїх проблем і знайдете вихід із ситуації.

2.  Сплануйте свій день. Учені помітили, що для людини, стан якої наближається до стресового, час прискорює свій біг. Тому вона відчуває непомірну завантаженість і нестачу часу.

3.  Навчіться керувати своїми емоція­ми. Наш мозок викидає гормони стресу на будь-які подразники, що загрожують на­шому спокою. При цьому йому зовсім бай­дуже, реальні вони чи вигадані. Вирвати­ся зі стресового кола допоможе найпрості­ша йогівська вправа. Заплющіть очі й подумки перенесіться на берег океану. Підніміть руки вгору й розведіть у сторони, уявляючи, як у них входить енергія. Складіть їх одна на іншу - ліва знизу. Цього цілком достатньо, щоб повноцінно відпочити, наситити мозок киснем і зас­покоїтися. Не забувайте хвалити себе що­разу, коли вам удасться впоратися з хви­люванням. Наприклад, купіть собі що-небудь у подарунок. Причому робити це по­трібно не стільки заради себе, скільки заради свого мозку. Ваша сіра речовина теж має потребу в подяці за відмінно вико­нану роботу.

4. Усміхайтеся, навіть якщо вам не дуже хочеться. Сміх позитивно впливає на імун­ну систему, активізуючи Т-лімфоцити крові. У відповідь на вашу посмішку, організм продукуватиме бажані гормони радості.

5.  Використовуйте агресивну енергію в мирних цілях. Візьміть на озброєння японський спосіб боротьби зі стресами. Коли японець відчуває роздратування, він щосили б'є опудало свого шефа. А якщо у вас під рукою ляльки не виявилося, напишіть «обурливий» лист, і з усією люттю, на яку ви здатні, спаліть його, або розірвіть на клаптики.

6.            Вживайте вітамін Е. Він підвищує імунітет і стійкість до стресу. До речі, цей вітамін міститься у картоплі, сої, кукурудзі, моркві, ожині, волоських горіхах.

7.            Є багато різних систем аутотренінгу. На жаль, на те, щоб опанувати їх, у нас ча­сто не вистачає терпіння й часу. А ось зас­воїти кілька формул самозаспокоєння зовсім не важко.

Формули для самозаспокоєння

•                  Відкинь цю думку.

•                  Все буде добре.

•                  Проблема вирішиться.

•                 Це не варте хвилювання.

•                  Я зосереджуюся на своєму диханні.

•                  Я почуваюся здоровою.

•                  Я абсолютно спокійна.

•                  Як я могла хвилюватися через дріб­ниці.

•                  Думки розважливі. Спокійно обмірко­вую свої подальші дії.

На перший погляд, все це може зда­тися примітивним. Але чому б не спробувати потренуватися. Опанувати себе ? зна­чить оволодіти ситуацією.

Як не допустити негативних емоцій у своє життя

1.     Частіше усміхайтеся.

2.   Не думайте про себе у чорно-сірих тонах.

3.   Не сваріть себе. Це охоче зроблять інші.

4.   Не засмучуйтесь через дрібниці.

5.   Не давайте волю емоціям, почекайте, порахуйте до 10.

6.   Щоб позбутися страху, дізнайтесь більше про те, що його викликає.

7.   Заспокоїтись та покращити настрій допоможе хобі.

8.   Якщо вас опанували негативні емоції — відчуйте «м'язову радість» (займіться спор­том або фізичною працею)…

9.   Частіше спілкуйтесь із природою, відвідуйте концерти, театри, виставки.

10.       Пам'ятайте, наша емоційна сфера потребує короткого відпочинку в повному спо­кої.

Як позбутися негативних емоцій та почуттів

1.     Якщо ви відчуваєте образу, напишіть чи намалюйте свої почуття на папері, висловіть усі переживання. Пишіть, аж поки не зникне роздратування, а потім порвіть аркуш.

2.     Намагайтеся конструктивно сприймати критику інших людей — це крок до самовдосконалення.

3.     Трансформуйте негативні емоції у фізичну роботу.

4.     Навчіться пробачати людину, яка викликала у вас негативні почуття.

5.     Відчувши збудження, починайте дихати повільно і глибоко. Воно скоро згасне.

6.     Учіться заміняти емоції гніву радістю. Станьте перед дзеркалом, подивіться на своє збуджене від гніву обличчя, потім усміхніться. Хоч як це складно, пригадайте щось приємне.

7.     Налаштуйтеся на сприятливо-спокійну реакцію на всі події, які трапляються у ва­шому житті. Допоможе в цьому така вправа: стисніть обидві руки в кулак, великий палець покладіть на підмізинний. Виконуйте тричі на день по 15 хвилин.

8.     Використовуйте аутогенне  тренування.

 Важко уявити собі людину, яка розв'язала, всі свої проблеми. Ми всі живемо у проблемах, це наше життя. Треба просто визнати їх реальне існування.

В. Леві